Християнство - це не колективна справа. Кожен відповідатиме за себе перед Богом.

На 50-й день після Пасхи відбулось щось особливе – Бог біля гори Сінай уклав договір з єврейським народом. Ми називаємо цей день - Днем П’ятидесятниці. Бог спас народ для Себе, вивів їх із рабства і привів у Свою присутність. Вони стояли біля гори і не всі піднялись: їм було срашно і вони делегували Мойсея в Божу присутність. Він піднявся і прийняв скрижалі. 50-й день – це день, коли Бог дав в руки ізраїльського народу скрижалі, і тоді життя їх докорінно змінилось.

І не лише скрижалі прийшли в їх життя.

^«А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку. Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню. І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини. На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували. А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали. ²⁰ І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали. ²¹ І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. ²² Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони. ²³ На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.» Числа 9:15-23

Про що саме йде мова? Бог дав не лише скрижалі, вони не були залишені в пустелі одні. Навіть у пустелі Його присутість залишалась з ними, і для цього було поставлено спеціальне місце – Скинію. Там оселився Господь посеред Свого народу на весь час.

Це були скрижалі з Божою присутністю, закон, угода з Богом, посеред якої був присутній Сам Господь. Це старозаповітний прообраз новозаповітньої Церкви. Це були образи для нас, щоб чомусь навчитись. Вони більше не розпоряджались власним часом, бо Господь увійшов у їхнє життя – хмара вела їх далі. Скинія наздоганяла хмару – головна була не скинія, а хмара, не матеріальні речі, а Божа присутність.

Не відривайте Слово Боже від Божої присутності. Боже Слово служить Йому особисто, Воно не повертається марно, а виконує Божу роботу. Вони вже не належали собі – весь час слідували за Богом. Там де був Бог – збирались вони. В центрі їхнього життя опинився Господь і це пряма вказівка - як ми повинні жити. Життя оберталось навколо Божої присутності.

Коли Соломон збудував храм, після жертвоприношення хмара Боже прийшла і наповнила храм, вона стала центром їх життя. Вони мали підкорятись Богу у пустелі і узгоджувати свої плани з Його планами. Богу не потрібні свята, в яких втрачений сенс, а щоб ми знову і знову відкривали сенси.  Бог неосяжний, Його можна досліджувати все життя. Бог ніколи не грав за людськими правилами.

Не Бог узгоджує з нами Свою волю, а ми маємо узгоджувати їх з Ним. Ті, хто відставали від хмари, були знищені жорстоким народом пустелі, диявол полює за тими, хто відстає.

Неможливо не соромитися Христа перед світом і жити за правилами світу. Цей світ живе за правилами диявола, все у світі – хтивість плоті та життєва гордість. Бог говорить устами апостолів, що ми маємо жити іншим життям.

Вони не могли порівнювати себе з іншими народами – ними керував Бог.

Наше спасіння визначає підкорення та ходження з Богом, наскільки я підкоряю життя Йому. І вони шукали Божої присутності, але в день п’ятидесятниці Божа присутність сама зійшла на них. У Старому Заповіті – присутність була над Скінією, у Новому – присутність з’явилась над кожним.

Найголовніший поклик твого життя – стати храмом Божої присутності.

Якщо ми ніколи не визнали Його Господом свого життя, то Біблія каже, що плоть Царства Божого не наслідує. Туди входить лише той, хто може назвати його Господом по праву. Спасіння - це величезна цінність, яку пропонує Господь. Кров Христа – це не дрібниця. Бог не жартує з життям власного Сину і тому питання спасіння – це питання великої відповідальності. Він заплатив за твоє минуле життя, але в Нього є вимога, щодо твого майбутнього життя, яке повинне відбуватись за керівництвом Святого Духа. Якщо ти живеш за власним бажанням, то жертва Христа не спрацьовує. Юридично, євреї прийняли Заповіт, але фізично - не виконували. Новий розклад життя мав навчити їх тому, що вони орієнтуються на Нього, йдуть за Ним. Христос усіх бажає спасти – але не всіх зможе, бо він каже «широка дорога, що веде у погибель». Христос попереджає: "якщо ваша святість не перебільшить святості фарисеїв та книжників, то не вві́йдете в Царство Небесне!" Вони читали та знали Біблію напам’ять, збирались у зібраннях, практикували своє віровчення, але Ісус сказав їм «Горе вам, бо відкинули найважливіше в законі - суд милість і правду.» 

Якщо ми не живемо за волею Духа Святого, то ми живемо для себе. Якщо живемо власним життям і планами, і ніколи не хотіли розділити життя з Богом, то ми не потрапимо на небо, бо туди потраплять ті, хто хотіли поєднати своє життя з життям Христа.

^«Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, ² і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, ³ і всі їли ту саму поживу духовну, ⁴ і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! ⁵ Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.» 1-е коринтянам 10:1

Релігійна активність на гарантує спасіння, його гарантують особисті стосунки з Богом.

^«6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. ⁷ Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. ⁸ Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. ⁹ Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. ¹⁰ Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. ¹¹ Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.» 1-е  коринтянам 10:6-11

Ми маємо дивитись і жахнутись від неправильних вчинків, яких досягли ці люди у своєму життя. Якщо ми довіряємо, що Бог добрий, то коли ми проходимо через страшні речі, ми маємо запитувати «з якою метою я проходжу цей шлях?» а не «чому ти це робиш зі мною?»

Коли відбувається щось неприємне з нами, то ми маємо продовжувати довіряти Богу. Бог не буде бігати, щоб вхопити нас, він не буде переслідувати нас. Він зречеться від нас – якщо ми посоромимось Христа при житті – це прямий причинно-наслідковий зв’язок. Про це вчить нас Слово Боже.

"о всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;" Римлянам 8:14

"А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його." Римлянам 8:9

Це прямий зв'язок із "хмарою" (Духом Божим). Якщо хтось не орієнтується на "хмару",  той і не належить Богу.

Це переводить наше християнство на інший рівень. Чи несе відповідальність за наповнення мене Духом хтось інший крім мене самого? Я сам відповідаю, за те, чи відкрив я серце, щоб шукати Бога. Я сам зробив крок назустріч Господу, щоб Він наповнив моє життя.

Гострота почуттів Божої присутності може затухати в житті людини і людина сповзає від нового народження до звичайного тілесного життя. Її відрізняє лише похід у церкву. Так не має бути. Все, що ми як люди з себе являємо, це наслідок старої природи в нас, старого Адаму. Біблія каже, що плоть та кров царства Божого не наслідує. Народжений від Духа – є дух. Нове народження - це акт нового творіння тебе. Якщо він не відбудеться, ти не зростеш новою людиною. Твоя внутрішня духовна людина сьогодні панує в твоєму житті? Якщо так, то це воля Божа для тебе. Усе найдобріше в цьому світі не здатне спасти людину. Ми намагаємось компенсувати духовність душевністю, але Слово Боже розділює як гострим мечем дух та душу. Подивитись на Скинію ззовні міг будь-хто, але увійти могли лише підготовані люди.

Що це за місце в людині? Бог глибше ніж наш мозок, глибше ніж наші тілесні думки чи свідомість. Це рівень відкриття, це те, що більше власних природніх здібностей. Чи можемо ми явити Христа без Бога? Христа неможливо підмінити нічим. Він дав нам здібність бути служителями Нового Заповіту лише, якщо я глибоко пірну у Божу присутність. Це не просто молитва. Це - пошук, фокусування на Богові, бо Він - єдиний можливий порятунок. Тоді Бог приходить і просвітлює тебе. Він чинить в нас бажання і дію за Своєю доброю волею.

Моє життя обертається навколо одкровення Божого чи моїх планів? Найголовнішим у наших планах є Господь. Уявіть, що Скинія прийшла, а хмара - ні. Головне не Скинія, а хмара, головна не буква, а Його присутність, не мій зовнішній вигляд, а моє внутрішнє наповнення.

"Христос розточив Себе і правда Його перебуває повік". Як можна переживати з Ним єдність, коли Він віддає всього Себе, а ми – лише те, що від нас залишилось? Бог візьме, щоб відновити, перетворити, зміцнити тебе, якщо ти приходиш до Нього в поганому вигляді. Бог бажає, щоб Він визначав твоє життя (зробити головою, а не хвостом), інакше це - крадіжка у Бога, бо Він викупив тебе. Небо не належить людям, які не віддали себе Христу. Святість - це не бездоганність, це значить «відділити себе і призначити для когось», присвятити.

Святий Бог – відділяє Себе від усіх для Свого народу, Він покликав мене і прийшов до мене. Бог прийшов і не залишає нас. Він настільки вірний нам, якби ми пізнали Його вірність, то зрозуміли б, що немає сенсу розкидатись своїм життям заради гріхів.

Що таке бути керованим Богом? Що таке шукати Бога по-справжньому? Віддати себе цілком, посвячення Богу, без якого Бога ніхто не побачить. Бог всесвіту віддав вольове рішення – присвятити себе тому, що займатись моїм життям. Він присвятив себе мені. Цьому світу потрібно побачити Христа, а не нас. Христос являється, коли Він наповнює наш Дух. Кожним з нас має керувати завдання від Бога.

Що Бог звелить робити мені? Бог очікує, що ми присвятимо своє життя Йому. Закон Духу життя у Христі – звільнив мене від закону гріха та смерті.

Якщо хочеш бути не під законом, сповнюйся Духом Святим і слухай, що Він скаже. Для євреїв життя стало непередбачуваним після того, як прийшов стовб хмарний, бо вони мали бути готові кожного ранку вирушити в дорогу.