Хто я насправді?

Людина може себе вдосконалювати до якоїсь межі, але якщо ми говоримо не про земні таланти, а про природу походження, про глибинні мотиви, то нам потрібен Господь.

Якщо я сам можу, тоді є лише я і мій інтерес, моє майно, мої амбіції.

Перше, що змальовує Біблія, що людина вражена гріхом і врятувати її може лише диво.

"А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, — Законом бо гріх пізнається. бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, Римлян 3:19-20, 23

Жодне тіло ділами закону не виправдається перед Ним — "Законом бо гріх пізнається". Люди, які прийняли закон, не зрозуміли , що він має направити до Христа. Щира людина доходить до висновку, що їй потрібна допомога: "всі згрішили, і позбавлені Божої слави".

Є інша точка зору: "я достатньо гарна людина і немає потреби мені вдосконалюватися".

“Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: “Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!” А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: “Боже, будь милостивий до мене грішного!”… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, — буде понижений, хто ж понижається, — той піднесеться”. Луки 18:10-14

Чому фарисей помиляється? Він порівнював себе з іншими людьми. Він був непоганою людиною у своїх очах у порівнянні з цим митником.

Завжди будуть ті, на фоні кого ти кращий. Та є і ті, на фоні кого, ти гірший. Якщо ми спиратимемося на цю точку зору, то це хибний шлях.


Тобі потрібно порівнювати себе з Ісусом Христом.


Щоб Христу стати шляхом, Він мав стати прикладом, і Він прийшов на землю.

Коли ми дивимося на Нього, то Він безперечно кращий за нас. У мене немає шансів на виправдання і на самообман, і я розумію, що мені потрібна допомога.

Більшість людей не вважають себе пропащими, вони розуміють що вони не ідеальні, але й не пропащі. Але в Божих очах це як? Біблія говорить про це: "ти не холодний і не гарячий" . Вони знецінюють Христа, бо вони й самі непогані, їм непотрібно виправдання, їм непотрібен Христос.

 

Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас! 1 Іван 1:8-10

 


Гріх - це непотрапляння в ціль.


Якщо ми кажемо, що немає гріха, помилок, що ми досконалі, то ми обманюємо самих себе. Якщо визнаємо перед самими собою свої гріхи, " то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої."

При зустрічі з Христом ніхто нікого не підмінить. Це наче чужа дівчина прийде до чужого жениха і запропонує піти до РАГСу, ніби вона буде за його наречену, через те, що наприклад його наречена не змогла прийти. Як він на це подивиться? Невже погодиться?

Які ми без Бога? Мертві.

Це важко визнавати. Усередині ми мертві - кістки, труп... Мені потрібен Христос. Не порівнюйте Христа з майстром. Мастер лагодить, але не воскрешає.

У процесі спасіння нам немає з ким змагатися. Це - моя дистанція, лише я можу її пробігти, щоб мені отримати нагороду.

Отримають відзнаку лише ті, хто перетне фінішну межу.

Багато хто покаявся, але на фініші завжди людей менше. Щоб дійти до фінішу, нам потрібно порівнювати себе з Христом. Я маю заспокоїтись і зрозуміти, що всі мертві і потребують Його порятунку.

І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: “Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!” І ось, дехто із книжників стали казати про себе: “Він богозневажає”. Ісус же думки їхні знав і сказав: “Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?” Що легше, — сказати: “Прощаються тобі гріхи”, чи сказати: “Уставай та й ходи?” Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, — тож каже Він розслабленому: “Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!” Той устав і пішов у свій дім. А натовп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що людям Він дав таку владу!.. Матвія 9:2-8

Він підіймає паралізованого, щоб всі навколо зрозуміли, це не тому, що паралізованому неможливо увійти в царство Боже, а що найважливіше - це прощення гріхів.

Йому було неважко зцілити паралізованого, але важливіше - простити йому гріхи.

Він рятує душу, і потім зцілює тіло.

Прощення гріхів дає нам шанс на відродження спаленої совісті. І друге - це шанс на наповнення Духом від Бога.

Згадайте, прокаженного, який один із 9 зціленних повернувся подякувати Христу. Лише він один. Вони були зцілені усі дев'ять і лише один залишився біля Христа.

Коли ми залишаємося біля Христа, Він нас воскрешає. Якщо ми лишаємо Його, процеси омертвіння повертаються і ми знову стаємо мертвими.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. Римлян 8:9

"Той і не Його."

Проблема у тому, що наше спасіння в нас творить Святий Дух. Інакше, це виглядає так, що ніби нам потрібен Бог, щоб підзарядитися, або для натхнення.


Якщо я підтримую близькість з Богом, то я маю силу жити новим життям.


Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; Римлян 8:14

Біблія закликає до прощення, але коли я здатен пробачати? Коли на мене зійде Святий Дух і я здатний це зробити.

Ми здатні дати ту жертву, яку просив Бог, після того, як ми сповнилися Духом Божим.

Якщо ми сподіваємося на себе, ми будемо поганими християнами. Якщо я бажаю принести справжню жертву, мені треба шукати точки дотику до Нього, щоб Він надихав мене.

Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя. Тит 3:5-7

Скільки років треба ходити в церкву, щоб стати досконалим? Якийсь стаж існує? Є люди які довгий час у церкві, але чинять незріло, а є і навпаки. Але це не через стаж у християнстві, а через дію Святого Духа у їхньому житті. Буває, що людина заметушилася і щось важливе втратила. Вона тепла, але не з Христом.

Не обдуріть себе християнським стажем, чи дарами, чи майном, чи положенням.

Не міряй себе цим світом, бо ти зхибиш.

Тобі потрібен Христос.

0 Comments 2

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *