Як розібратися, хто з нас покликаний? Диявол точно запитає, чи ти справді покликаний?

Бог не прив'язав Павла до себе. Це був його свідомий вибір. Бог виявляв свою вірність у тому, що попереджав Павла через пророків про небезпеку, але Павло каже: "я роблю сам свій вибір".

Примус до любові - це не є любов.

Бог сприймає служіння людини без бажання, лише, коли вона у незрілому віці.

Поставте запитання самому собі: "хто я?" Це важливо, коли ти точно розумієш, що ти Божий син або донька. Ти не просто частка всесвіту, яка хаотично літає у просторі і дії якої непередбачувані. 

Уже це одне є великим благословенням -  знати, хто ти є. І це є пояснення тому, що у Павла було таке внутрішнє переконання, його усвідомлення, хто він є, його досвід спілкування з Богом. Він шукав Бога так, що Бог особисто йому "відкрив двері" .

Павло спитав: «ГОСПОДИ, ХТО ТИ?» – «Я – ІСУС, ЯКОГО ТИ ПЕРЕСЛІДУЄШ». (ДІЯННЯ 26,1– 23)

Хто змінює нас? Не я вас змінюю. Тобі потрібен не пастор, тобі потрібен Ісус, який тебе змінить. Зміни, які відбуваються в нас, це точно не завдяки нам. Ми маємо знайти Його.

"Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої," - фактично він каже, що він обраний посланець.

Ти розумієш, що ти маєш робити. Тобі не потрібно хапатися за все у цьому житті. Завжди страждає той, хто не відмовляється не від чого. Людина не розуміє, що їй потрібно. Ти повинен фільтрувати, що тобі потрібно, а що не потрібно навіть торкатися.

"Усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим," 

Він не звертається до усіх. Він звертається до вузького кола - вибраним святим.

"благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!"

Бог є Богом над усіма людей , але не Батьком.

Він зробив Свій вибір, зроби і ти твій вибір. Чи бажає Бог стати Твоїм Батьком? Так. Він має силу це зробити. Вибір - за тобою. Вибір Його - у Словах Його:

Відчини двері. Благодать - це милість, яку ти не заслуговуєш. Вона не залишає тебе таким, яким ти був. Треба визнати це, подякувати Йому і прийняти це.Треба визнати Його Батьківство і підкоритися Ісусу, щоб могти ходити на Його шляхах.

Християнство - це зустрічатися з Ісусом щодня і робити це регулярно. Немає значення, скільки віршів з Біблії ти знаєш напам'ять, чи скільки разів на тиждень відвідуєш церкву. 

Шлях - це особиста зустріч з Христом. Коли я з Ним спілкуюсь, я звершую цей шлях. У процесі зростання, спілкування з Ісусом, ти будеш розуміти більше, але тобі всеодно постійно потрібно буде Його ведення.

Ми говоримо про покликання. Воно можливо у присутності Божій. Життя нероздільне з Ісусом. Він має бути в усіх сферах життя. Якщо Його немає, то ніщо не спасає. Христос - це місце мого порятунку. Я про те, з ким ти проживаєш своє життя. І це відбудеться через те, що ти самовільно зв'язав своє життя з Ним без примусу.

Я звертаюсь до покликаних.

Покликаний - це людина, яка почула що її кличуть.

Згадай, у Нього є для тебе благодать і мир. Він відкрив для тебе двері і Він може виявити Своє батьківство через Ісуса Христа. Він не зробить це для всього людства, а лише для тих, хто прийшов до Нього і визнав Його Господом.

Хто в церкві покликаний?

Всі. Ми покликані бути у Тілі Ісуса Христа. Ми збираємося разом, щоб знати Його і служити Йому.

Як формується людське тіло? Це невипадковий процес. У кожної людини мають бути певні органи. Немає такого, що у всіх свій набір органів. Так формує людину Господь. Так само, Бог нічого не переплутав, Він творить Своє Тіло на землі і кожен з нас потрібен у Його Тілі.

Покликані - це помазані люди.

Помазані люди несли на собі Божу присутність і вони несли у світ Божі дива. Бог не прив'язав нас до жодного помазанника. Ти маєш бути помазанником.

"Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесный. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос " Матвія 1 гл.

Якщо людину кличуть, а вона це не сприймає, помазання згасає. Помазання не приходить автоматично чи само по собі. Людина має виявити згоду, що помазання прийде у її життя. Це не одержимість, яка насильницьким методом приходить у життя.

Хочеш, щоб змінилася твоя доля? Хочеш, щоб факт помазання відбувся? Зроби крок на зустріч Богу.

Біль, страждання бетонують нас у нашому житті. Ми ніби намагаємося не рухатися, щоб не заболіло знову. У Бога для тебе є вихід для твоїх емоцій, твоїх бажань . Не асоціююй своє життя із своїм болем. Біль буде не завжди. Бог здатен дати Свій вихід - благословення:

"Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою." Приповiстi 10:22

Бог не змушує. Віра пов'язана з ризиком - треба наважитися, щоб подолати обставини. Віра - це завжди вияв сміливості. Я настільки довірився, що роблю крок. Петро не робив крок у невідоме, Він робив крок разом з Ісусом.

Бог - не релігія. Він не залишає ніколи. У Нього завжди є вихід. Це все частина шляху. Недостатньо бути просто покликаним. Мають бути стосунки за взаємною згодою.

З Богом програш неможливий. Кінець - життя вічне.

"Бо багато покликаних, але мало вибраних”».Від Матвія 22:14

Покликаних багато, а вибраних мало. Чому?

Людина сидить на правильному місці і вона покликана, але є претензія, людина не у відповідному вбранні:

" Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав. Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю." Від Матвія 22:11‭-‬13

Люди кажуть: "Для чого мені змінюватися? Нехай Він сприймає мене таким який я є" . Я не хочу ставити експерименти зі своїм життям. Спасіння у Христі - це мій новий образ. Притча про не розумних дів - це те саме. "Чому ви думали, що не мали подбати про запас масла, щоб дочекатися Нареченого?"

Зодягнись у образ Христа.