Є місця, які знаходяться не дуже близько, але дорога туди якісна. І коли потрібно туди їхати, це не викликає у вашому серці тривоги, тому що ви знаєте: дістатися буде легко.

Але є місця, які знаходяться, можливо, не так далеко, проте дорога розбита і важка. Через це ти їдеш і мусиш бути постійно пильним. Можна пошкодити автомобіль, порубати колеса, і через це дорога стає важкою.

Я про те, що коли хтось перед нами готує нам шлях, і ми йдемо — і нам легко, — це благословіння. Це не стається само собою. Це стається тому, що хтось готує шлях.

І так само це має прийти в наше життя. Біблія закликає нас:

«Рівняйте шляхи Господу, прямими зробіть стежки Його».

Ми маємо пильнувати про те, щоб Господу легко було торкнутися нашого серця, легко проговорити до нас і щоб ми легко могли почути Його. Амінь.

Хтось пам’ятає такий стан свого серця чи момент у своєму житті, коли Господу важко було до вас достукатися, і Він докладав зусилля, щоб ви Його почули? У когось так було?

Ми знаємо ці стани. Ми знаємо, як по-різному може бути в нашому житті. Може бути так, що Господь говорить — і ми Його чуємо одразу. А може бути так, що Господь тривалий час говорить у наше життя, а ми знаходимо привід або причину, чому не приймаємо цього чи не слухаємо Його.

Християнство — це марафон

Давайте відкриємо Послання до Євреїв, 12-й розділ, з 1-го по 3-й вірш.

Євреїв 12:1–3
«Тому і ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, скиньмо всякий тягар і гріх, який так легко нас обплутує. Із наполегливістю біжімо у змаганні, яке нам визначено. Уважно дивлячись на Ісуса, засновника та вдосконалювача віри, який заради належної Йому радості перетерпів муки хреста, незважаючи на ганьбу, і сів праворуч престолу Божого. Тож подумайте про Того, Хто витерпів таку ворожість грішників, щоб не втомлювалися і не падали духом».

Біблія малює нам образ спортивного змагання. Що це за змагання? Це біг. Долається дистанція.

Як ви вважаєте, тут йдеться про стометрівку чи про тривалий забіг?

Коли ми уважно читаємо цей уривок, то розуміємо: мова йде про тривалий забіг. Ми б сьогодні назвали це марафоном.

Це не спринт, де треба віддати всі сили за короткий проміжок часу, а потім відпочивати. Ні. Мова йде про тривалий і непростий забіг довжиною в усе наше життя.

Це приклад для всіх нас — як нам належить проходити нашу земну дистанцію.

Хмара свідків

Біблія говорить:

«Маючи довкола себе таку велику хмару свідків...»

Це посилання на 11-й розділ, де перелічені люди віри: Авель, Ной, Авраам, Мойсей та багато інших.

Вони свідки не лише тому, що дивляться на нас із небес, здолавши свою дистанцію. Вони свідки ще й тому, що їхнє життя свідчить нам:

«Довіряти Богу потрібно навіть у скрутних ситуаціях і стражданнях».

Чому Біблія говорить про «хмару» свідків? Тому що це говорить про величезну кількість.

І коли автор змальовує цей образ, він ніби каже нам: навколо нас велика кількість тих, хто вже пройшов цей шлях. У той час, коли нам здається, що ми одні, — це неправда.

Об’явлення 7:9
«Після цього я подивився — і ось безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх народів, племен, людей та мов...»

Тож я хочу сказати тобі: ти не один.

Можливо, ти сьогодні у меншості на роботі чи у своєму оточенні. Але пам’ятай: є величезна кількість тих, хто вже переконався у Божій вірності і сьогодні свідчить тобі про це.

Більшість — не завжди правда

Коли «Титанік» вирушив у плавання, на борту було 2224 людини. Врятувалося близько 700.

І виникає питання: у якому числі ми хотіли б опинитися — у більшості чи в меншості?

Більшість — це не завжди правда. Більшість — не завжди на боці Бога.

Коли Христос прийшов на землю, більшість кричала:

«Розіпни Його!»

Тому не бійся бути в меншості. Посеред спасенних людей ти опинишся в абсолютній більшості.

Скинь тягар і гріх

Біблія закликає нас:

«Скиньмо всякий тягар і гріх...»

Тут є різниця.

Гріх прямо відділяє нас від Бога. А тягар — це те, що не є гріховним саме по собі, але обтяжує, сповільнює і зупиняє наш духовний біг.

Є речі, які самі по собі не гріх, але якщо їх забагато у твоєму житті — ти не зможеш бігти за Богом.

Спортсмени перед забігом позбуваються всього зайвого. Ніхто не виходить на старт із валізами, документами, сервізом чи улюбленим кріслом.

Атлет має легкий одяг, кросівки — і все.

Так само і ми маємо відкласти все, що заважає нам іти за Богом.

Ліани гріха

Біблія говорить про гріх, який «легко нас обплутує».

Є такі рослини: плющ, дикий виноград, гліцинія, ліани. Вони обвивають дерево настільки сильно, що дерево перестає отримувати світло і поступово висихає.

І я боюся, щоб ми з вами не перетворилися на підставку для моди, успіху чи інших цінностей цього світу.

Спочатку це виглядає безневинно. Але Біблія каже:

«Скидайте гріх, який прагне обплутати вас».

Гріх не приходить одразу страшним. Він приходить як маленьке зернятко. Навіть привабливе.

Але потім цього стає дуже багато.

І в один момент ти розумієш, що вже не можеш рухатися.

Саме тому Біблія закликає нас регулярно очищати своє життя.

Недільний бігун

Християнське життя — це не короткий спринт. Це марафон.

Марафон — це 42 км 195 м.

Світова еліта пробігає його приблизно за 2 години. Звичайні люди — за 5–6 годин. Але головне — добігти.

Бо медалі роздають не на старті.

Головне — не просто стартувати, а гідно завершити свій біг.

Для марафону потрібні:

• терпіння;
• постійність;
• витривалість;
• вірність на довгій дистанції.

І тут важливе питання:

«А як біжиш ти?»

Для тебе християнство — це просто «збігати в церкву на вихідних»? Чи це щоденне життя?

Якщо християнство для тебе лише недільна активність — це небезпечно.

Бо християнство має бути щоденною невід’ємною частиною життя.

Дивлячись на Ісуса

Центр усього цього уривка — не ми. Не наші проблеми. Не наші труднощі.

Центр — Ісус Христос.

«Уважно дивлячись на Ісуса...»

Саме Він є засновником і вдосконалювачем нашої віри.

Віра не працює без Бога.

Петро йшов по воді, поки дивився на Ісуса. Коли перевів погляд на хвилі — почав тонути.

Так само і ми.

Як тільки переводимо погляд із Христа на проблеми — починаємо тонути.

Христос пройшов свій марафон

Біблія говорить:

«...заради належної Йому радості перетерпів хрест, незважаючи на ганьбу».

Розп’яття було не лише болем. Це була публічна ганьба.

Христос розумів, через що Йому доведеться пройти. І це було нелегко навіть для Нього.

Саме тому Він молився. Саме тому була гора Переображення. Це була не лише гора слави — це була гора підготовки до хреста.

Ісус потребував підтримки Отця.

І якщо навіть Христос потребував постійно дивитися на Отця — наскільки більше цього потребуємо ми.

Не зупиняйся

Після страждання заради Христа приходить нагорода від Бога.

Коли ти страждаєш заради святості, правди і вірності Богу — це не марно.

Біблія каже:

«Він сів праворуч Божого престолу».

Це образ перемоги.

І якщо ти не зведеш очей з Ісуса — ти також дійдеш до фінішу.

Наостанок

Ми маємо:

• відкласти тягарі;
• не дати гріху обплутати нас;
• терпляче долати свою дистанцію;
• дивитися на Христа;
• не зупинятися через сором чи біль.

Часом буде боляче. Часом буде соромно. Але не зупиняйся.

«Не зупиняйся».

Тобі допоможе усвідомлення того, що ті, хто пройшли цей шлях перед нами, уже чекають нас. І прямо зараз поруч із тобою є Господь, Який ніколи не залишає тебе наодинці.