Чому Господь дозволяє війну?
Тому що Господь дозволив нам бути самостійними. Не Бог почав цю війну. Не Бог перейшов кордони України. Бог є і ми скоро це усі побачимо. В історії не було жодної війни, яка б не скінчилася. Бог завжди чинив Свою справедливість. Якби це не було нам осмислювати, Божа справедливість є над людською справедливістю. Не завжди те, що ми вважаємо правильним і справедливим, так само вважає Бог. Є Божа справедливість, яку ніхто не порушить безкарно. Завжди Божа істина буде панувати.
Книгу Ісаї називають Біблією у Біблії - так багато пророцтв у ній.
"У той день заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення. Відкрийте брами, нехай увійде народ, який зберігає праведність, і який зберігає правду, який підтримує правду і береже мир! Бо на Тебе, Господи, поклали надію аж до віку, великий вічний Боже, Який, упокоривши, звів униз тих, хто жив на висотах. Ти знищиш сильні міста і зведеш вниз аж до основ, і їх топтатимуть ноги лагідних і покірних." Ісаї 26:1-6
Господь показав через Свого пророка прихід Сина. Ісая належав до царського роду, але у нього був поклик усередині. Бог від початку його кликав і він обрав Бога.
Ісая стояв близько біля трону царя земного, але, опинившись біля трону (це описано у 6 главі книзі) Царя Небесного, він зробив кінцевий вибір свого життя за Ким слідувати: "ось я".
"Він покладе нашим спасінням мур і укріплення." понад усе, що відбувається всередині чи навколо, співай цю пісню, покладайся на Бога, не вирачай віру.".. нехай увійде народ, який зберігає праведність, і який зберігає правду, який підтримує правду і береже мир"
Не може бути народ праведним, якщо він не зберігає правду і не пильнує істину. Ми покликані не просто читати Біблію, а знати, підкорятися, керуватися Словом Божим.
" Твердого духом хорониш ти в повному впокої, за те, що він на тебе вповає." Iсая 26:3
У тебе завжди є вогонь незгасимий, який дає тобі сили рухатися далі. Джерело цього шолому у Бозі. Поки Господь в нас, доти й шалом в нас, і руки не опустяться. Люди - не самодостатні.
"Вповайте ж на Господа повіки, бо Господь Бог - се твердиня вічна". Iсая 26:4
Завжди. Сподівайтеся завжди. Творяться беззаконня, насильства, а праведник буде у шоломі,бо розуміє, що :
"Він поскидав тих, що згорда високо неслися, - той високий город; скинув його, поверг його, скинув у порох." Iсая 26:5
Це дійство Бога. Він часто використовує людей для звершення суду Божого, але ми розуміємо, що щось змінилося на небі, і це зробив Бог.
"Топче його нога, ноги вбогого, стопи нуждарів. Путь праведного рівна; ти вирівнуєш стежку праведному. (стоячи) На стежцї судів твоїх, Господи, ми вповали на тебе; до твого імени й памяті про тебе змагала душа наша." Iсая 26:6-8
Господь вказав їм на їхнє місце. Жебраки топчать місто. Бог зрівняв тих, хто вважав себе кращим, вищим за інших з жебраками.
Шлях праведного відрізняється від нечистивого тому, що Хтось стоїть за спиною праведника. Ти весь час живеш у Чиїсь присутності. Віддаєш ти собі звіт у цьому? Без Нього ти трошки кривий. Він вирівнює тебе.
"Путь праведного рівна; ти вирівнуєш стежку праведному. (стоячи) На стежцї судів твоїх, Господи, ми вповали на тебе; до твого імени й памяті про тебе змагала душа наша." Iсая 26:7-8
Коли буде суд, Бог спитає спочатку з дітей Своїх.
Існує колективна відповідальність у народі. Не може бути один путін поганий, а росіяни хороші.
До того часу, поки "наші хати скраю, я не в курсі" ми всі несемо відповідальність.
Треба докладати серце до всього. Господь називає нас сіллю землі і світлом для світу. Ми маємо впливати.
Війна не буде існувати вічно, вона скоро скінчиться перемогою. Бог прийде і скине це місто.
Коли все скінчиться, ми не повернемося у ту саму країну. Ми не можемо лишити все так, як було, щоб знову все повторилося.
Є Той, чию істину ми пильнуємо. Є Той, Кого ми обрали на все життя.
"Душею моєю взлїтав я поночі до тебе, й духом у внутрі моєму буду шукати тебе з досьвітнього ранку; коли бо присуди твої дїються на землї, тодї живущі на світі навчаються справедливостї." Iсая 26:9
Це має бути нашею позицією праведників. Ми маємо завжди перевіряти себе, чи я наповнений Богом? Я несу Бога, чи я себе несу?
Ці слова Ісаї - шлях для нас. Це духовна практика. Якщо світильник не світить, він зламаний. Ми маємо світити. Але як люди, ми можемо світити лише Господом. Ми маємо зробити все, щоб наповнитися Богом.
Перед нами є Божий вибір. Ми маємо об'єднуватися у молитвному житті. Це має бути глибоко, щоб черпати від Самого Бога.
Божа присутність і роль церкви призводить до того, що Божі суди приходять:
"...коли бо присуди твої дїються на землї, тодї живущі на світі навчаються справедливостї."
Це все відбувається через практику молитви. Звідки взяти сили Божого шалому? Серед Божої присутності. Щоб суди Божі саравджувалися, треба бути заступником перед Богом. Ти - голос Божий і Його уста, коли ти кличеш Його волю і промовляєш Його істину.
0 Comments 2