Очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього" (2 Хр. 16:9)

Для Нього це важливо, чим наповнене наше серце. Він заповідав нам триматися один одного.

Христос є Голова, а церква є Тіло. Тіло є чимось особливим, тим, що створив Господь. Ми маємо родумувати над цим. Тілу належить кожен орган, який є в ньому. У кожного з цих органів є своя функція. Навіть, якщо людина вважає це зайвим, бо не розуміє, у кожного органу є своя функція.

Ти у церкві не просто відвідувач, ти є важливий орган. У кожного є своя функція. Можливо, ти - ще духовна дитина, ти зростаєш, але це не назавжди. Якщо ти вважаєш себе сторонньою людиною, це тому, що ти ще не виконуєш свою функцію, для якої тебе створив Господь. Не чекай, поки ти станеш досконалим.

Чи був досконалим Давид? Ні. А Бог дивиться на нього і каже: "нарешті я знайшов людину по серцю Моєму".

Ми маємо осмислювати, де ми можемо бути покликанням для своїх братів і сестер - це і є місце нашого благословіння. Саме там мені потрібно знаходитися, щоб Господь мене міг використовувати.

Чи вчить нас Біблія суспільному служінню?

Коли Бог сказав Ною будувати ковчег, то не він один, а вся сім'я будувала ковчег сто років. Вся сім'я виконувала Божу волю для Ноя.

Після цього Біблія каже, що у восьми душах Бог врятував людство від потопу.

І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора. І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: “Що це за річ, що ти робиш народові? Для чого ти сидиш сам‑один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечор а?” А Мойсей відказав своєму тестеві: “Бо народ приходить до мене питатися суду Бога. Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його”. І сказав тесть Мойсеїв до нього: “Недобра ця річ, що ти чиниш. Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам‑один! Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, — і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.” Вихід 18:13-19

“І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об’явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять. А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п’ятдесятниками та десятниками. І будуть вони судити народ кожного часу. І станеться, — кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу — розсудять самі. Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою. Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі”. І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав. Вихід 18:20-24

Тесть Моісея був десь з Ефіопії. Він був священиком, шукав Божого лиця. Він був наче ззовні, не з народу Ізраїлю. Іноді нам потрібно, щоб хтось нам казав щось. Той, хто бачить нас збоку. Інколи комусь видніше.

Бог використовував це слово через все існування Ізраїлю. Вони були розділені по колінах.

Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані. Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: “Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах. Отож, браття, виглядіть із поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, — їх поставимо на службу оцю. А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову”. І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії, — їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них. І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі. Дії 6:1-7

Щоб не страждала церква, потрібні помічники.

Хто зростив Пилипа, щоб Бог міг творити через нього дива? Сам Господь.

Під час служіння, яке не помітно було людям, Пилип, Стефан зростали аж до того, що вони розуміли служіння апостолове.  І нас усіх служіння зрощує таким чином, що ми усі підіймаємося.

Що до наставництва?

Нам потрібен приклад від когось, хто стоїть поруч.

А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити. 2 Тимофія 2:2

Де є моє місце? Там де я приношу найбільший плід.

Твоє місце - це не вирок бути в одному місці все життя. Бог може змінювати функціїї, в яких мене використовує.

І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла  Христового, Ефесян 4:11-12

Функція пастора, щоб інших приготувати на служіння Його покликання.

Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени. І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво — то виконуй його в міру віри, а коли служіння — будь на служіння, коли вчитель — на навчання, коли втішитель — на потішання, хто подає — у простоті, хто головує — то з пильністю, хто милосердствує — то з привітністю! Римлян 12:3-8

У цьому світі вітаються амбіції. Але церква, служителі церкви мають думати про себе скромно. Так вчить нас Христос і так вчить Павло.

Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми. Луки 14:10

Господь дає настанову кожному відповідно до його дару. Дари і функції розподіляє Сам Господь, і не всі дари і функції мають бути в однієї людини.

Церква подібна відбудові Єрусалиму, коли Неємія повертається і вони будують стіни. Кожна родина відбудовувала певний відрізок стіни.

Взаємодія зробила можливим відбудову Єрусалиму.

Апостол Павло звершує своє служіння. Воно приходить до певної межі.

А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви. І, як до нього вони прибули, він промовив до них: “Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови, як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа. І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене… Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, — щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої. І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже…” Дії 20:17-25

Він 3 роки служив у цій церкві.

Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх, бо я не вхилявсь об’являти вам усю волю Божу! Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він. Дії 20:26-28

Єпископ - це головуюючий. Пресвітери і Єпископи - це одні й ті самі люди. Він звертається до пресвітерів і каже: "керуйте, звершуйте служіння Боже."

Він започатковує структуру, де розподіляє обов'язки між усіма. Багато покликанних має прийняти свою відповідальність перед Богом.

Якщо ми хочемо виконати Божу волю, нам потрібно будувати церкву за Його кресленням.