Воскресіння Христа

Воскресіння Христа. Він пожертвував Своїм життям, і Його смерть відрізнялась від інших тим, що Він воскрес і переміг смерть. Христос пожертвував усім заради нас і заплатив кінцеву жертву, не тоді коли ми попросили про це, а тоді, коли навіть не очікували.

Коли минула субота, на світанку, першого дня тижня, Марія Маґдалена з іншою Марією прийшли подивитися на гробницю, де було поховано Ісуса. У цей час стався великий землетрус, бо Ангел Господній спустився з неба та, підійшовши до скелі, відкотив каменя і сів на нього. Поява Ангела була немов сяйво і спалахи блискавиці, а вбрання його було білосніжне. Сторожа ж від страху перед Ним так тремтіла, що всі стали немов мерці. 5І тоді Ангел мовив до жінок: «Не бійтеся! Я знаю, що ви шукаєте Ісуса, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих, так, як Він і передрікав. Ідіть і погляньте на те місце, де було тіло Його, а тоді мерщій рушайте до міста й розкажіть Його учням, що Ісус воскрес із мертвих і йде до Ґалилеї поперед них, і що вони Його там побачать. Запам’ятайте все, що я вам сказав». Матвія 28:1-7 

Його заповідь учням -"Йдіть, проповідуйте Євангелія, хрестіть народи й навчіть їх усьому". Ми хочемо, щоб церква висловлювала вдячність Йому, бо Він змінив наше життя.

І також він сказав нам іти й бути безпекою та надією для людей у світі в найнестабільніші часи. Наш фундамент - це не медіа й не уряд, а Той, Хто помер і воскрес за нас.

Марка 6:3 «Хіба ж Він не тесляр, син Марії? Чи ж не Він брат Якова, Йосії, Юди й Симона? Чи не Його сестри ось тут серед нас?» Земляки не бажали сприймати Його.»

У Ісуса було 4 брати, а також кілька сестер. Це була велика родина. Йосип та Марія зрощували Ісуса у житті без гріху, знаючи, що Він особливий, Син Божий. Інші діти були не святими і, звісно ж, робили багато помилок. Вони не були схожими на Ісуса, але це створювало очікування від них такої ж ідеальної поведінки.

Іноді є люди кращі за нас у всіх аспектах, у нас є мрії служити, але не виходить так добре, як в інших.

Іноді наші мрії стоять на шляху перед тим, до чого Бог насправді нас покликав. Іноді очікування інших людей роблять нас рабами, забирають нашу свободу виконувати Божу волю для нас.

Бог кличе кожного на своє місце. Сором, який ми відчуваємо, коли не можемо досягти своїх мрій через порівняння з іншими, це те, як диявол робить нас неефективними.

Ми покликані розірвати кайдани, і навіть, якщо ми слабкі, наш фундамент не слабкий. І навіть, якщо я слабкий, на цьому фундаменті, то мені не треба боятись.

Коли ми переживаємо страх, що не досягнемо своїх мрій, він (страх) забирає з нас енергію та життя служити й любити. Христос прийшов, щоб звільнити нас від страху. І нам теж треба припинити кормити цей страх у нашому житті чи орієнтуватися на людей, які кращі за нас. Один чоловік стояв перед Богом і Бог покликав його і він почав розмовляти з Богом, кажучи що не є гідний виконати Божу волю.

«Перш, ніж Я утворив тебе в утробі, Я вже знав тебе. Перш, ніж вийшов ти з черева матері своєї, Я обрав тебе, призначивши тебе пророком для народів». Я відповів: «Але ж, Господи, Боже мій, не вмію я говорити як пророк, бо я молодий». Господь сказав мені: «Не кажи, що ти лише юнак, бо підеш ти до всіх, до кого Я пошлю тебе, і говоритимеш усе, що накажу тобі. Людей не бійся, бо Я з тобою буду, щоб захистити тебе». Це — слово Господа. Єремія 1:5-9

Я радий, що Бог може використовувати мене там, де я є. Ми так часто розуміємо, що Бог хоче використати нас, але думаємо, що інші люди кращі за нас, і ці думки нас зупиняють. Ми маємо свободу в Христі, Біблія каже: "не дозволяй собі потрапити в рабство". І саме ми приймаємо це рішення.

Відносини з Богом - не про емоції. Ми можемо підносити свої емоції до Бога під час прославлення, але, коли ми виходимо з церкви, можливо не переживаємо ті емоції, і ми приймаємо рішення.

Любов - це не емоції, а рішення. І саме рішення допомагає нам пережити тяжкі часи.

Коли ми читаємо, що Бог захищає нас, то що мається на увазі? Він не обіцяв, що не буде страждань на землі, Він не казав, що не буде смерті на землі. Апостоли гинули мученицькою смертю. Свідоцтво - це не про велике життя. Свідоцтво - це коли я страждаю, але залишаюсь з Богом, бо моя віра настільки сильна.

Коли ми маємо мир навіть у тяжкі часи - люди починають дивитись на нас. Якщо я страждаю, люди розуміють, що я один з простих людей, але маю мир навіть у такі часи.

Бог каже, що захистить нас, наш розум, і коли це життя закінчиться, страждання зникнуть. Це і є його захист, а не те, чого нам зазвичай хочеться.

Він помер за нас, воскрес і дав усе, що ми маємо. Сказав нам - іти служити і показувати Його любов і мир, щоб розірвати кайдани й звільняти рабів, давати людям робити своє власне рішення. Люди, які сфокусовані на новинах швидко стають рабами депресії і страху. В нас є інструмент проти цього - ми можемо вказати на Ісуса. Він так сильно любить нас, що каже, що допоможе нам пережити це.

Ісус посилає нас і добре бути Його посланником. Спершу ми приймаємо рішення . Те, що я думаю, що не можу зробити чогось, не зупинить мене від того, щоб робити Божу волю.  Якщо необхідно, я відкину свої мрії, які можуть зупинити мене, бо лише Він знає, що є добре для мене.

0 Comments 2

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *