Юда - означає "хвала Яхве", або "той, хто хвалить Господа".  Чому "Лев із коліна Юди" - тому що це коліно, яке хвалить Бога.

Послання юди 1 розділ: «Вітання від Юди, слуги Ісуса Христа, брата Якова, до тих, хто був Богом покликаний. Бог-Отець любить і береже вас в Ісусі Христі. Нехай милосердя, мир і любов примножаться вам.»

Хто такий Юда?

Матвія 13:54 «Коли Ісус скінчив розповідати притчі, то вирушив звідти. Прийшовши до Свого рідного міста, Він навчав людей в синагозі, і всі дивувалися: «Звідки цей Чоловік володіє такою мудрістю та силою, що дива такі підвладні рукам Його? Хіба ж Він не син тесляра? Чи ж не матір Його Марією звати, а братів — Яковом, Йосипом, Симоном і Юдою? Чи не Його сестри ось тут серед нас? То звідки ж у Нього сила робити все це?»

Марка 6:3 «Хіба ж Він не тесляр, син Марії? Чи ж не Він брат Якова, Йосії, Юди й Симона? Чи не Його сестри ось тут серед нас?» Земляки не бажали сприймати Його.»
Ісус працював як тесляр. Люди його запамʼятали за його навички і професію.

Найімовірнішим автором послання є Юда — брат Христа по плоті, Христос ріс серед, як мінімум, 6 інших дітей. Жоден з братів Ісуса за життя не сприйняв Його як Месію, але після Його воскресіння вони стали учнями Ісуса (Дії 1:13).

1 Коринтянам 9:5 «Чи, може, я не маю права взяти собі віруючу дружину, як це зробили інші апостоли й брати Господні, а також і Петро?»

Брати також служили Йому і почали робити це не тоді, коли за Христом ходили дванадцятеро, а доєдналися після того, як Христос був піднесений. Коли вони це побачили і чули Христа після воскресіння — таки увірували. Теологи кажуть, що брати Ісуса пізніше очолили єврейські християнські громади.

Юда був відомий як мандруючий вчитель. Громада складалась переважно з євреїв, адже послання написане як до тих, хто добре знайомий з Торою та Танахом. Юда звертається до людей, які добре знають ці послання, що могли знати або люди, що виросли у цій традиції або були доєднані до неї.

Коли читаєш це коротке послання, то може здатися, що воно занадто просте.

«Любі друзі! Хоча мені хотілося написати вам про наше спільне спасіння, я вважав за необхідне писати й закликати вас до боротьби за віру, раз і назавжди даровану Богом Його людям святим.»

Громаду, до якої звертається Юда спіткала криза. Він каже, що збирався писати про спасіння, але зрештою враховуючи обставини написав термінове послання про віру. Сутність християнства під атакою, щось загрожує самому фундаменту віри. Він закликає боротися за істинність своєї віри, за первинну віру передану Самим Христом.

«Бо вкралися поміж вас деякі люди, чиє засудження було провіщене давно у Святому Писанні. Вони — нечестиві, і милість нашого Бога використовують для виправдання своєї розпусти. Вони не визнають Ісуса Христа, нашого Господа і єдиного Володаря.»

У церкві зʼявилися хибні вчителі, не суть у тому, чого саме вони навчали, але Юда ігнорує сутність їх вчення, а звертає нашу увагу на те, як вони живуть: їхнє аморальне життя і поведінка свідчили про те, що Бога вони розуміють і уявляють невірно. Вони перекрутили Божу благодать у вседозволеність усіх бажань, що зʼявлялися у їхньому серці.

Юда каже звертати увагу на те, як вони живуть спочатку, а вже потім слухати, чого вчать і триматися подалі від таких вчителів.

Він демонструє приклади, що церква завжди перебувала у небезпеці, і що за віру завжди треба було відстоювати і боротися. За історії Ізраїля це відбувалося постійно. У першій історії він говорить про бунт людей, яких покарало справедливе Боже правосуддя:

«Хочу нагадати вам, хоча ви це все вже знаєте, що Господь, Який колись урятував народ Свій і вивів із Єгипетської землі, пізніше віддав на загибель тих, хто не увірував.»

Люди що були виведені з Єгипту вже не цінують своєї свободи, у них зʼявилися нові розпусні бажання, за якими вони почали побиватися.

«Я також хочу нагадати вам про ангелів, які не зберегли своєї влади, але залишили своє власне житло. Бог тримає їх у вічних кайданах у темряві до суду Великого Дня.»

Юда посилається на історію в 6-му розділі книги Буття, але в тлумаченні відомому серед євреїв під назвою Книга Єноха. Один з текстів називався заповіт Мойсея, і Юда посилається на ці тексти, бо для людей, яким він пише ці книги вважаються авторитетними.

Ангелами називаються сини Божі, які вступали в сексуальні відносини з жінками і забували про Слово Боже. Одне з інших трактувань: потомки Сифа почали вступати в шлюб з потомками лінії Каїна, і розбещувалися через ці союзи. Ангели були засуджені за те, що не підкорилися Богу через розпусту.

Третя історія, яку наводить Юда:

«Також я хочу нагадати вам про Содом і Ґоморру та навколишні міста. Як і ті ангели, жили вони у розпусті й вдавалися до неприродних статевих стосунків. Вони були покарані вічним вогнем, та це є застереження й для нас.»

Юда закликає церкву дати відсіч тим учителям, які намагаються вчити їх. Після цього Юда наводить ще один приклад, який міг бути взяти з Заповіту Мойсея, де розповідалися останні дні існування Мойсея на цій землі. Уривок розповідає про те, що архангел Михаїл сперечається з дияволом і каже: "Нехай заборонить тобі Господь — визнаючи владу Бога над собою."

«Так само буде й з тими сновидами, які гріхом оскверняють тіла свої, відштовхують владу Господню і ганьблять славних. Сам Архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом про тіло Мойсеєве, не наважився докірливо засудити його за брехливі звинувачення, лише сказавши: «Нехай Господь тебе покарає!»Але ці люди ганьблять те, чого не розуміють. Лише те, що вони відчувають підсвідомо, як нерозумні тварини, і є те саме, що губить їх.»

Наступні приклади він наводить не лише про розбещення.

«Горе їм! Вони пішли тією ж дорогою, що й Каїн. Заради наживи вони піддалися тій же омані, що й Валаам. І загинуть вони, як і ті, котрі брали участь у бунті Корея.»

Через це Бог і не сприймав Каїна: він і його нащадки були жорстокими, створювали смертельну зброю.

Валаам не мав фізичної сили вразити армію, що йшла проти нього тож удався до чаклунства і зібрався до чаклуна. Він їде робити жертовник і збирається зробити духовну дію, від якої його зупиняє Господь, адже це мало б відкрити злим духам доступ. І після того як Валлам приймає рішення за гроші проігнорувати Бога, то Валлам, що називав себе людиною з відкритим оком, осліп. Більше того, з ним починає говорити ослиця. Але він все одно готує жертву, і тоді виявляється, що їхнє чаклунство не має влади над Божим народом. Але нечестиві люди не зупиняються ні перед чим. І коли він не зміг проклясти в цей спосіб, тоді придумав щось страшніше: він вводить народ Ізраїля в ідолопоклонство ідолам оточуючих народів і розпусту. І велике ураження прийшло в народ Ізраїля через ту розпусту.
Корей — один зі служителів церкви.

Через Мойсея прийшов закон, а через Ісуса — благодать. Єдине адекватне порівняння бунта проти Мойсея — це не бунт проти пастора, а бунт проти Христа. Юда пише це послання як термінове, і каже: «Зупиніться негайно, бо ви кидаєте виклик самому Христу своєю поведінкою».

Якщо ми свідомо грішимо — не залишається жертви за гріх, бо вона відкинута, проігнорована.

Юда один з перших пише своє послання тому спирається саме на всі ці образи, які можна порівняти з самозакоханими пастирями книги Ієзекії.

«Ці люди — брудні плями серед вас. Вони безсоромно вечеряють на ваших святкових бенкетах, та дбають лише за себе. Вони — хмари без вологи, гнані вітрами; осінні дерева без плодів, що їх викорчовують. Вони вмерли двічі. Ці люди — люті хвилі морські, вкриті брудною піною своїх злодіянь. Вони — блукаючі зірки, й морок темряви призначено для них навічно. Єнох, сьомий з Адамового роду, так пророкував про них: «Дивіться, Господь іде з тисячами й тисячами Своїх святих Ангелів. Він учинить суд над усіма людьми, і засудить усіх безбожників за їхні злі вчинки й за всі лихі слова, які ті грішникі промовили проти Нього».»

Юда звертає увагу навіть на те, як ці «вчителі» поводять себе за столом, звертає увагу на дрібниці, які видають їхнє єство.
Хвилі — Ісайя у 5му розділі постійно згадує образ хвилей, що піняться. Якщо ти наставлений у Старому Заповіті — ці образи явні й зрозумілі.

«Єнох, сьомий з Адамового роду, так пророкував про них: «Дивіться, Господь іде з тисячами й тисячами Своїх святих Ангелів."

"Він учинить суд над усіма людьми, і засудить усіх безбожників за їхні злі вчинки й за всі лихі слова, які ті грішникі промовили проти Нього». Люди ці постійно ремствують і нарікають на інших, й завжди ідуть за власною хіттю. Уста їхні промовляють зверхні слова. Ці люди підлещуються до інших тільки заради користі своєї. Але ви, любі друзі, пам’ятайте слова, раніше сказані апостолами нашого Господа Ісуса Христа. Вони наставляли вас: «Напередодні кінця світу з’являться люди, які насміхатимуться з Бога, та потуратимуть своїм безбожним бажанням». Це ті, хто сіють розбрат. Вони керуються земними бажаннями, бо нема в них Духа Святого.»

Ці люди вміють гарно розмовляти і Юда попереджає про це, вони чинять за своїми похотями, ставлячи свою волю поперед Божої.

«Ви ж, любі друзі, мусите зміцнювати дух одне одного у своїй найсвятішій вірі. Моліться зі Святим Духом. Бережіть себе у Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа, що веде до вічного життя. Допомагайте тим, хто вагається. Рятуйте тих, хто прямує до вогню пекельного, але будьте обережні в милосерді до інших. Навіть одяг їхній, споганений гріховними вчинками, заслуговує на ненависть.»

Цінність одягу тоді відрізнялася від того що зараз, бо його було не так багато. Одяг цінували, підшивали і берегли. Якщо щось заплямоване гріхом — він каже гидувати цим. Бо це значить, що є речі, яких торкатися не можна.

Він каже "зміцнювати дух у найсвятішій вірі, не у розпусній вірі". Він дорікає цим людям за злослівʼя, матеріальність та розбещення.

Рівень вашої молитви визначає рівень вашого духовного життя: якщо ви лише перелічуєте Богу, що хочете отримати — це дитинство, але Юда вчить нас молотися у Дусі Святому.

Нам треба занурення, коли вже ні на що спертися, коли мусиш віддатися в руки Божі і плести Його течією. Юда каже йти глибше ніж матеріальний світ і бажання — шукати Бога, перебувати у Дусі, дозволити Богу формувати твій дух, бо ти - не тільки твої почуття і фізичне тіло.

Ти маєш зміцнити внутрішню людину, яка зможе казати «ні» зовнішній людині на всі її бажання. Нехай світ не зробить твоє серце настільки холодним, що ти не зможеш любити. Тож Біблія закликає зберігати себе у любові Божій.

Якщо ти докладаєш достатньо зусиль, щоб звершувати спасіння — милість може дратувати, але є моменти, коли ти слабнеш і руки опускаються і відчуваєш, що Бог побуджує тебе але не робиш того — можна лише спиратися на милість Ісуса Христа і шукати її як і благодаті.

«але до тих хто вагається будьте милостиві» — для того щоб навчитися пробачати людей, які слабші аніж ми. Зі слабкими людьми зʼявляється спокуса засудити. Коли є привід трохи зверху подивитися на людей — згадай, що те, що ти маєш сталося у твоєму житті бо милість Господня зробила це у твоєму житті.

Духовна стійкість вимагає зусиль. Ми не лише захищаємо себе, але й милуємо інших з любовʼю.

Якщо ми почнемо читати усі книги в Біблії співставляючи істину з істиною, розуміючи усе в посланні Юди — тоді перед нами відкривається справжня глибина Слова Божого.

Кожен день приносить у твоє життя інші виклики і життя випробовує тебе на чесність, щирість, любов, вірність Богу, відмову від гріха. Гріх уміє чекати,а ми уміємо виявляти вірність Богу і знову й знову говорити гріху «ні».

Слова мають підкріплюватися справами. Не можна вірити лише на слово. «Зʼявилося багато лжехристів» - пишуть апостоли.
Матвія 7:15-19 —"по справам їх упізнаєте їх" і Юда вчить нас тому ж самому. Байдуже, який вигляд, настрій — справи говорять голосніше.