Це велике благословіння мати можливість вклонятися Господу, переживати Його особисто, переживати могутню Його присутність і бути поряд із Ним.

Є час, коли ми будуємо жертовник хвали і все це має сенс. Нічого, що ми робимо, не відбувається без мети. Ми будуємо жертовник хвали тому, що ми бажаємо, щоб у відповідь прийшло помазання Святого Духа, щоб Дух Святий наставив нас на всяку істину. Ми хочемо, щоб Дух Святий попіклувався про нас і Дух Святий сьогодні на цій землі для того, щоб нагадувати нам.

Біблія говорить, що аби господар знав, коли прийде злодій, він би не дав йому вчинити свій злодійський намір і вкрасти, і Христос попереджає нас і говорить:

«Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!» Матвія 25:13

---

А ми маємо готувати себе, маємо бути готові, бо це найголовніший життєвий екзамен.

---

Ти можеш завалити екзамен в університеті, ти можеш втратити роботу, потерпіти крах у якихось речах у своєму житті, але одне, у чому тобі не потрібно мати поразку, єдине, у чому ти маєш бути впевнений на 300%  - це те, що ти реально готуєш себе.

Подивимось 11й і 12й перед тим

«приходять також інші діви і кажуть Господи Господи Відчини нам. А він сказав їм у відповідь: «Істину повідую вам, не знаю вас.» це притча про розумних і нерозумних дів", Матвія 25й розділ

Якщо ти запізнився, якщо ти вчасно себе не готував, якщо прихід Христа застав тебе зненацька, ніякі приготування після того тебе вже не врятують. Христос каже: “істину кажу вам, не знаю вас.»

Той, хто чекає смерті для того, щоб познайомитися з Христом, буде сильно розчарований. Якщо ти увійдеш у вічність, не знаючи Його, там Ти вже з Ним не познайомишся.

У вічності з Ним поряд будуть ті, хто знали Його за життя на землі. Життя на Землі, яке ти проживеш. Найголовніша ціль, яку ти маєш - це глибоко пізнати Христа, щоб коли ти зустрінеш Його у вічності, Він міг впізнати тебе.

"Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, — і немає нічого нового під сонцем!.. Буває таке, що про нього говорять: “Дивись, — це нове!” Та воно вже було від віків, що були перед нами! Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, — про них згадки не буде між тими, що будуть потому…" Еклезіястова 1:9-11

Не має нічого нового під сонцем. Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи. Хтось каже, що ми розвиваємось. Так, ми знаходимо нові методи робити старі речі. Тобто речей нових ми не придумали, ми просто нові методи вигадали, нові інструменти, щоб робити те, що раніше. Нові інструменти для задоволення, нові інструменти для війни, нові інструменти для гноблення, для поневолення, для маніпуляції. «Я хочу далі маніпулювати, щось треба вигадати нове»,  - тому що старі речі вже не працюють. Ось про що каже Соломон. Мотивація людини залишається та сама.

" Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його! Що є, то було вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відновлює Бог!" Еклезіястова 3:14-15

Аби не було цих життєвих викликів, криз життєвих, ситуацій, коли не спрацьовує наша сила і ми змушені розчаровуватися у своїх можливостях, хіба б ми шукали Бога? Ми б вже добудовували вавилонську вежу, це вже був би невідомо який поверх. Може б не останній, може мільйонний поверх і ми б все будували тому, що ніхто нас не спинить. Я хочу тобі щиро сказати: «Слава Богу за те, що є місця і напрямки, і вчинки, в яких тебе Господь не пустив. Слава Богу, що в тебе не вийшло. Слава Богу, що не склалося. Слава Богу, що не сталося так, як ти напланував.»

" Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки"

Немає нічого нового під сонцем, що може людина зробити. Нічого нового - одне і те саме робили і знову зламалося. Нове покоління робить і знову ламається, наступне покоління робить і знову ламається. Чому так відбувається? Кожне покоління робить свої справу для того, щоб упокоритися перед Богом.

Є те, що робить Бог, і воно перебуває навіки. Неможливо нічого додати і нічого відняти. Це начебто кличе нас від нашого циклічного розвитку, в якого немає перспективи.

Все людство зайнято побудовою вежі гордині проти Бога і покоління за поколінням ми щось потроху добудовуємо, але не добудуємо милістю Божою. Все людське має обмеження - обмежений сенс, обмежений час існування, те, чому присвятити себе, свій час, свою силу і свій талант.

" І я бачив, — нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?.." Еклезіястова 3:22

Ти можеш витратити своє зусилля і своє життя. Є якась така справа, якою ти будеш насолоджуватись, тобто отримувати насолодження від своєї дії.

"Підсумок усього почутого: Бога бійся, і чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе" Еклезіястова 12:13-14

Кожну справу Бог приведе на суд, і все таємне (добре воно чи лихе).

---

Кожну справу Бог приведе на суд. Бог оцінить кожну нашу справу.

---

Саме тому Біблія говорить: «бо бійся Бога і заповіді Його виконуй.» Це про мотивацію - бійся Бога. Пам'ятай, кожен раз, що ти щось робиш і людям це може не видно, є Той, Кому відразу все видно.

Отже Біблія закликає нас витратити свої сили на те, щоб насолоджуватись тим, що ми робимо, а потім Соломон каже: «але пам'ятай насолоджуйся то насолоджуйся, але за кожен вчинок даси відповідь перед Богом.»

Що ми можемо зробити особисто для Нього?

Є те, що ми присвячуємо особисто Батьку Небесному?

Я закликаю вас до маленької ревізії себе, щоб просто подумати щиро, відверто.

Якщо ми вважаємо себе протестантами, то маємо знати, що є п'ять фундаментальних засад, доктрин, на яких базується усе богослів'я, вся теологія протестантська: Sola Scriptura («тільки Писання»), Sola fide («тільки вірою»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Solus Christus («тільки Христос»), Soli Deo gloria («тільки Богу слава»)

1. Лише писання. А як же мої почуття, твої почуття? А як же мій досвід? Ми не можемо будувати на власному досвіді, він не витримає справжнє навантаження.

2. Тільки вірою. Праведний власною вірою жити буде - каже Біблія.

3. Тільки благодаттю. Ніякі наші вчинки. Вчинки для того лише, щоб виявити нашу любов до Нього, а не для того, щоб заслугувати спасіння. Ми спасаємось  Його благодаттю.

4. Тільки Христос. Тільки Христос веде нас до Бога. Тільки Христос може нас навчити шляху спасіння. Все, що ми робимо, має робитися для Христа. Ми маємо керуватися тим, щоб виконати Його волю, догодити Йому. Ми маємо виконати покликання, тобто все у нашому житті має обертатися навколо Христа.

5. Тільки Богу слава. Біблія закликає нас поклонятися тільки Богу. Тільки Христос і хвалю тільки Бога і Йому одному поклоняюсь.

В мене є два запитання:

- як треба практикувати своє духовне життя?

- як часто треба практикувати своє духовне життя

З чого складається духовне життя. Молитва - це про спілкування з Богом. Спілкування не складається лише тільки з переліку того, що мені потрібно. Я не приходжу до Нього лише, як у продуктовий магазин. Так, Він піклується про мене. Він каже: «Не думайте, що їсти, що пити, у що одягнутися». Тобто Він приймає участь у моєму забезпеченні, але це не має бути лише однією темою, на яку я з Ним спілкуюсь у моїй молитві.

---

Має бути щира особиста розмова, від серця до серця з Богом, яка не пов'язана із моїми потребами. Це про мій характер, це про мої стосунки з кимось, це про мої важкості

---

Дух Святий. Саме Духом Господь будує Церкву і зараз.

Справжня скеля - це Слово Боже, тобто це одна сторона. Друга сторона - це особисте моє спілкування, у процесі якого приходить наповнення Духом Святим, Його керівництво. І от на цих двох висновках я маю жити. А ще Павло каже:

" Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!" 1 Тимофія 4:16

Тобто, розбирайся із собою, що там всередині тебе. Іншими словами Павло каже: «не треба бути поверхневою людиною, треба заглиблюватись в себе, щоб розбиратися із своїми мотивами. Треба впізнавати себе, щоб розрізняти, коли, з яким серцем, що ти робиш. Пізнавай себе, заглиблюйся у себе і заглиблюйся у вчення. Це все (мої слова) має бути про мене, це все має бути моїм особистим шляхом, моїм особистим вибором.

Як ми можемо практикувати щось особисто для Бога? Як часто потрібно це робити? Чи маємо ми робити це регулярно? Щомісяця, щотижня?

Лише те, що я практикую регулярно, приносить мені сталий результат. Лише те, що я практикую постійно, приносить мені сталий результат.

Коли Він повернеться, треба бути готовим, готовим до того, щоб зустрітись з Ним. Ми маємо готувати себе і ми визнаємо, що у нас є проблема із дисципліною.

Євангеліє від Луки 10-й розділ Христос обирає 70 учнів і що Христос із ними робить.

" Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти. І промовив до них: “Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.” Луки 10:1-2

Чому так сталося? Чому він посилає їх подвоє?

Коли поряд зі мною людина, з якою я погодився щось робити, може так статися, що завтра я прокинуся і мені цього вже не захочеться робити, але я йому пообіцяв. І ми вдвох прокинулись, і ми собі щось пообіцяли, і починаємо це робити. Це нам допомагає, це не проти нас, це за нас.

Коли ми з вами дивимось на Христа, ми можемо Його не зрозуміти, тому що Він каже: «де двоє чи троє зібрані в Ім'я Моє, там Я посеред них». І виникає законне запитання стосовно індивідуалістичного світу. Чому недостатньо лише одного мене? Дух Святий милістю Своєю буде відкривати тобі істину. Він для цього прийшов, щоб нагадати нам всяку істину і навчити нас, але чи буде Він використовувати тебе одного для того, щоб виконати волю Божу? Я не впевнений. Коли людина працює одна - це важко.

У питанні твоєї духовної практики, твого духовного ходження потрібен ще хтось. Ти мусиш це визнати. Сьогодні, якщо ми з вами це визнаємо, нам буде легше.

Апостол Іоан говорить:

«якщо ми ходимо у світлі подібно як Він у світлі то маємо спілкування один з одним і кров Ісуса Христа миває нас від будь-якого гріха від усякого гріха»

Те, що ми перебуваємо у спілкуванні один з одним - це наслідок того, що ми ходимо у світлі. Бо, якщо ти грішиш, то перше, що тобі хочеться,  це замаскуватися і ні з ким не бачитися.

Для твого порятунку Для твого спасіння потрібно більше ніж один.

А як же Ной? Три родини його дітей були поряд із ним, і дружина, яка була там, де він був.

У нашому християнстві, якщо ми хочемо практикувати його успішно, ми маємо будувати вузьке коло спілкування. Я не про домашні групи. Цей формат чудовий, він дуже допомагає і теж має бути. Те, про що я сьогодні хочу казати, про більш вузьке коло. Давай, може ми з тобою подумаємо, хто та людина, якій ти можеш довіряти, з ким би ти міг би разом читати Біблію?

Нам треба щось робити із нашим характером.

Яка сама проблемна частина мене?

Нехай Господь нам допоможе мати вузьке коло спілкування двоє-троє людей, у якому я буду мати якесь зобов'язання перед моїми братами, перед моїми сестрами, щоб

дисциплінувати себе у тому, щоб шукати Його, у тому, щоб проводити час разом із Ним, у тому, щоб вивчати Слово Боже.