Двоє багатих людей приходять до Христа. Один із них йде засмучений і більше ми не читаємо нічого про нього, а інший йде і радіє, що Христос увійшов у його дім. Його справи підтверджують, що Христос увійшов у його серце. Ісус сказав йому: "сьогодні завітало спасіння у цей дім".  Якби я хотів, щоб Ісус сказаві  мені ці слова.

І запитався Його один із начальників, говорячи: “Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?” Ісус же йому відказав: “Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог! Знаєш заповіді: “Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір”. А він відказав: “Усе це я виконав від юнацтва свого! Як почув це Ісус, то промовив до нього: “Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!” А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий. Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: “Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти”… Луки 18:18-25”

В іншому перекладі написано "якийсь знатний". Це був заможній і впливовий чоловік.

До Христа багато хто приходив. Ця людина не йшла до Господа з лукавим серцем. Його пошук був щирим:

Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: “Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста”. Марка 10:21

Справжній скарб треба збирати не на землі. Час руйнує майно, все виходить з ладу. Час відбирає цінність у земних речей.

"Ісус же поглянув на нього з любов’ю." Христос бачив його щирість. Ісус має справу з твоєю персональною вірою, коли ти приходиш до Нього.

Христос вигукує: "Я й в Ізраїлі не знайшов такої віри!" - Він звертає увагу всього натовпу. Людина вірить від усього серця й звертається до Бога.

Якщо Ісус має знання від Духа, Він все знає і написано "Ісус же поглянув на нього з любов’ю", тож людина щиро прийшла до Бога. Але було те, що тримало його у цьому житті дуже сильно, тому й Ісус сказав йому: "Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай"

Друга історія.

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: “Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!” Марка 10:23

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон. І ось чоловік, що звався Закхей, — він був старший над митниками, і був багатий, — бажав бачити Ісуса, хто Він, але з за народу не міг, — бо малий був на зріст. І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити. А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!” І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю. А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!” Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, — верну вчетверо”. Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!” Луки 19:1-10

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Закхей - митарь. Христос у не найкращому місті, оточенні. Він приходить у дім негідної людини. Що, митарь виявився кращим за юнака, який від юності зберігав заповіді?

Це має дати нам щось зрозуміти. Христос нічого не переплутав.

Пам'ятаєте історію Єрихону? Закричав Ізраїль і стіни впали. Це був прояв Божого суду.  Бог навіть заборонив відбудовувати Ієрихон, на такій людині (яка б захотіла це зробити) лежало б прокляття. І навіть у такому місці з'явилася людина, що була рада бачити Христа. Це був Закхей. Його не зупиняло нічого, навіть його низький зріст, він був завзятий.

У Божого спасіння не можна бути занадто сором'язливим. Жінка, що страждала на кровотечу отримала своє зцілення, бо була достатньо завзятою і сміливою. Ми маємо бути сміливими, і це не нахабство, бо ми знаємо, що Батько нас любить.

Зі сміливістю йдемо до престолу благодаті. Закхей здавалося б був неправильною людиною у неправильному оточенні, але отримує від Христа похвалу та спасіння.

Багатий юнак не мав думок про те, щоб роздати своє майно йдучи до Ісуса. Ісус попросив його зробити це -- і він цього не зробив. Закхея він не просив роздавати своє майно, але він відчув, що має зробити це, він почув волю Божу у своєму серці. І це означає, що він почав чути і підкорятися голосу Бога у своєму житті, який доведе до спасіння. Якщо ти чуєш цей голос без примусу -- ти на правильному шляху.

Луки 18:9-14. А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів. “Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: “Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!” А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: “Боже, будь милостивий до мене грішного!”… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, — буде понижений, хто ж понижається, — той піднесеться”.

Якби ми ззовні дивилися на спосіб життя цих людей -- ми були б більш прихильні до фарисея, аніж до митника. Митник був колаборантом, бо співпрацював з окупаційною владою. Фарисей був набожний. І це було абсолютно неочевидно, що митник виявився більш виправданий перед Богом. Дивлячись на життя людини, яка намагається спертися на свої заслуги -- Бог не знаходить нічого. Але про життя людини, якій немає чим похвалитися перед Богом і яка просто усвідомлює наскільки він пропащий, аби не милість Божа -- Ісус каже, що він більш виправданий.

Хто підноситься -- це той, що спирається на вчинки і думає, що це додає йому гідності в Божих очах.

Багатий бнак не був блудним сином, він був достойний у людських очах, але гідноість в Божих очах ти не зможеш заробити земними заслугами.

Луки 18:26-27  Ті ж, що чули, спитали: “Хто ж тоді може спастися?” А Він відповів: “Неможливеє людям — можливе для Бога!”

Учні були дезорієнтовані ситуацієї з юнаком, бо всі апостоли мріяли бути на місці цього юнака: з гарної родини, з достатком, з благородним серцем, один з найкращих нащадків свого роду -- вони вважали себе менш гідними. Але якщо він ні на що не міг претендувати -- на що могли б вони? Це їх сильно заплутувало. І їх цікавило, хто може бути гідний спасіння?!

Але Ісус не говорить, що їм треба більше старатися і працювати на гідність перед людьми -- те, що їм немає на що спертися у земному житті, тільки сприяє спасінню, бо не прив'язує до земних речей.

Тобі не потрібно працювати на свою гідність, бо спасіння не від гідності, а від роботи Духа Святого у твоєму серці. Усі свої достоїнства ми складаємо біля ніг Ісуса Христа. Якщо в мене і є якісь достоїнства й гідність -- це виключно заслуга Христа. Потрібно відкинути все, що тебе спокушає на цій землі, бо та безкінечна винагорода, яку дасть Ісус є набагато вищою, а все, що ми втратили на землі не вартуватиме нічого. Нам здається, що ми втрачаємо багато і випробовування великі, але щоб побачити все у істинному світлі, потрібно дивитися на світ Божими очима. Ісус каже відійди від мене бо ти думаєш не про Боже, а про людське, бо потрібно порівнювати не з земним, а з Божим.

Закхею потрібно було багато чого придушити в середині себе, бо він був начальником митників і не побоявся залізти на дерево, бути серед натовпу, аби тільки побачити Христа. Головною для нього була не посада а Господь, бо Дух Божий торкнувся серця і він зрозумів, що гроші не найважливіше у цьому житті. І він робить кроки, яких Бог поки навіть не вимагає від нього, але він відчув, що його кличе серце. І тому Ісус каже: сьогодні у цей дім увійшло спасіння. Мені байдуже на мої заслуги і багатство -- у когось завжди більше і я завжди буду людиною нещасливою -- ці перегони нескінченні.

Головне отримати Боже спасіння, бо Божа винагорода вище понад усе, що ми маємо у земному житті. Мій порятунок власними силами для мене неможливий -- але немає нічого неможливого для Бога.