Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів. Пішовши, вона повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри. По цьому з’явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село. А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. Нарешті, Він з’явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. І казав Він до них: “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, — буде спасений, а хто не ввірує — засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, — не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!” Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, — і сів по Божій правиці . І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь. Марка 16:9-20

Велику частину цього розділу називають "Великим дорученням". Він говорить про віру, про наше покликання і про силу Божу, яка супроводжуватиме тих, хто виконує волю Бога.

Христос воскреслим являє Себе різним людям. Вони приходять до учнів, які ходили з Ним 3,5 роки. Це значна частина життя, це трошки більше ніж йде повномасштабна війна.

Ті, хто були три з половиною роки з Христом поруч, пройшли через багато бурь, бо вони не один раз перетинали це море.

Вони пройшли через різні моменти: через моменти Його прославлення, коли троє з них були на горі переображення, де обличчя Ісуса засяяло так, що вони не могли дивитися. Те саме було з Мойсеєм, коли він на горі зустрівся з Богом, і його обличчя почало сяяти.

Ближчих до Ісуса людей ніж учні не було. Вони були посвячені.

Раніше вони не бачили воскресіння. Вони не зрозуміли, не сприйняли своїм серцем, що це можливо, щоб Ісус воскрес після розп'яття.

Це ті найближчі до Нього люди і не повірили. Можливо, ви думаєте, що немає таких обставин, що вас можуть похитнути, але життя може приготувати неприємні сюрпризи. Учні бачили особисто дива Ісуса, на їх очах воскресали Лазар, дочка Іаіра, юнак, якого несли на кладовище, але вони не повірили, що Ісус воскрес.

Коли ми помічаємо, що можуть хитатися такі стовпи, що можуть переживати кризу ті, хто мав такі переконання, то якщо моє серце відчуває втому, смуток, чи сумніви приходять, то я такий самий як вони.

І слава Богу, що Ісус не ставить хрест на нас.

Ісус каже: "ви чуєте і бачите, і (тому) вірите, але блаженні ті, хто не бачив, а повірить."

Нарешті, Він з’явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. Марка 16:14

Це нагадує нам, як ми самі стаємо подібними цим учням.

Ісус не просто дорікає чи "ставить на них хрест", Він закликає їх до віри, дає їм шанс, стає поруч з ними і спонукає вхопити свій шанс довіритися Богу остаточно.

Чи є у тебе такі сфери, де ти не повністю довіряєш Богу? Чи дозволяєш ти Йому змінювати тебе у всіх сферах, стосунках?

Слово не дозволяє нам залишитися байдужим.

Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст" Об'явлення 3:15-16

Тепла людина, яка робить вигляд, що вона гаряча,  - це найстрашніше, бо вона втрачає здатність отримувати від Бога.

Слово не дозволяє лишитися байдужим, ми маємо реагувати. Якщо потрібно простити, а ми не хочемо, або якщо ми маємо щось на серці, то Слово приходить і докоряє нам у серце. Христос приходить і докоряє учням за невіру.

Друге, Ісус дає доручення:

І казав Він до них: “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!” Марка 16:15

І цей запит адресований кожному, хто вчиться від Христа. Євангеліє призначене для всіх людей без винятку.

Це не про релігію чи церкву, спочатку людина має пережити щастя Євангелія в своєму житті. Важливо не бути суддею, євангелізуючи людям. Бог не закликав нас до цього. Коли сядемо поряд із Ним на престолі, тоді у нас буде здатність здійснювати суд праведний.

Він сказав проповідувати добру звістку у життя людей. Бог покаже себе людині, яка шукає Його.

Раніше ви легко отримували відповіді на молитви, бо тоді Господь звертав вашу увагу до Себе, щоб стосунки з Богом достатньо зміцніли, щоб Бог почав говорити правду у ваше життя.

Ісус осоромив усіх, хто хотів засудити жінку блудницю, вказавши на їхні особисті гріхи. Проте й сам Ісус не здійснює над нею суду — Він бажає її пробачити, щоб ми не грішили, і не страждали від власних гріхів. Коли Бог посилає нас як вісників Євангелія — ми маємо бути добрими. Якою б не була зіпсована людина, Бог бажає почати з нею стосунки з милістю, а потім  - торкатися її життя Своєю істиною, яка почне очищати її.

Рятуємо людей не ми і змінюємо їх не ми — це робить Господь, Він змінює їх бажання зсередини. Біблія закликає нас до досконалості, але ми поки не є досконалими. Це завдання не для спеціальних людей у церкві, а покликання для кожного з нас.

Проповідувати Євангеліє варто спершу не словами, а ділами: навіть невеликі наші вчинки (милосердя, допомога) можуть стати проповіддю для когось.

Хто в моєму оточенні потребує відчути Божу любов? Як і для кого я можу ділитися нею? Мені варто прийти до грішної людини не з докором і судом,а з Божою любовʼю.

Ісус говорить про ознаки які супроводжуватимуть тих, хто вірить:

«Та, як доказ цього, ті, хто віруватимуть і посвятиться для Бога, творитимуть такі чудесні знамення: Моїм ім’ям вони виганятимуть демонів, заговорять невідомими їм раніше мовами, гадюк братимуть голими руками, а якщо вип’ють отруту, вона не візьме їх. Вони покладатимуть руки свої на хворих, і ті зцілюватимуться». Від Марка 16:17-18

Як ти відчув дотик Божої любові у своєму грішному житті — так і люди зможуть це пережити. Небо не буде «переповнено грішниками» — це турбота Бога — вершити суд.

Чудеса супроводжуватимуть нас. Ісус дав нам владу молитися про те, щоб диявол пішов геть і залишив людину. Молитва віруючих над невіруючими здатна змінити назавжди.

Господь називає багато ознак, які не є самоціллю, а є свідченням Божої сили, що діє через тих, хто довіряє йому: ми бачимо це в звільненні від залежностей, відповідях від Бога, звільненні життів і безліч інших див.

Як це вплинуло на твою віру?

Він дає нам силу Святого духу щоб ми могли бути Його свідками — дива можливі там, де на це є віра. Коли ми довіряємо Богу — Він діє через нас у неймовірний спосіб.

Марк був учнем апостола Петра, і існує думка, що Євангеліє від Марка є тим, що Петро розповідав Марку. Євангеліє від Марка закликає нас прийняти велике доручення: розповісти людям про те, що Бог відповідає, про те, щоб довіряти силі Божій у нашому житті, і вірити, що в будь-якій ситуації у житті ми знаходимося не наодинці— поряд з нами Божа сила, і в будь-яких обставинах ми не опускаємо рук — нам є Кого кликати.

До Євреїв 11 розділ розповідає нам про людей, які дивом рятувалися, але багато хто з них загинули. Господь проведе кожного з нас особисто нашим власним шляхом. З усіх 12 апостолів лише апостол Іоанн помер власною смертю — всі інші померли мученицькою смертю за свого Бога. Якою б долею ми не пішли і яким би шляхом нас не вів Господь, хто буде віруватиме і охреститься — буде врятований.

Чи я страждатиму за віру і Господа, чи Він дивом врятує мене — в будь-якому разі Ісус поряд зі мною і дивиться на моє серце, і випробовує мене. І якщо я зберігаю свою вірність, то буду врятованим.

Смерть не втримала Христа і тому й ми смерті не боїмося — і нас вона не втримає.