"А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого." Євреїв 11:1

"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду." Євреїв 11:6

Віра помирає, коли слабшає сподівання, очікуване. Ми беремо те, що пропонує цей світ сьогодні, а щось важливе втрачаємо. Це як Ісав захотів миску з їжею зараз, а від благословіння відмовився.

Нагорода від Бога.

Це не про корисність. Ми потребуємо постійного забезпечення своїх потреб. Нас такими створив Бог. Але Він планував турбуватися про нас постійно. Він створив нас, щоб бути поряд, робити нас щасливими. Батьки щасливі, коли піклуються про своїх дітей.

Дуже важливо, який портрет Бога ми маємо в своєму серці. Іноді обставини можуть спотворити портрет Бога і ми можемо перестати чекати очікуваного.

Без віри догодити Богу неможливо.

Ніхто з тих, хто надіється на Нього не буде осоромлений - так каже Слово

"Псалом Давидів. Господь — то мій Пастир, тому в недостатку не буду, —"  Псалмів 22:1

Не тому, що я лінивий і нездара. Справа у тому, що якщо я навіть постійно зайнятий і у труді, я все одно потребую покрову над собою.

Давид каже про пустелю. У пустелі є спокуса. Можна сказати: "я завжди знав, що Ти такий!" Але пустеля не назавжди!

"на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости." Псалмів 22:2-3

Його виховання полягає у тому, щоб ми ходили Його шляхами.  І, щоб виконати волю Божу, необхідно пройти супротив.

Не ховатися покликав нас Христос. Я мушу долати все разом з Ним. Задум у тому, щоб натренувати мене і допомогти мені стати дорослим.

"Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, — Твоє жезло й Твій посох — вони мене втішать! Ти передо мною трапезу  зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша  — то надмір пиття!" Псалмів 22:4-5

Хто є справжній віруючий? Це не людина побуту, це людина мети.

Я не поміняю мету на побут. Я не планую жити на цій землі вічно.

Що я роблю, коли йду долиною смертної тіні? На чому я фокусуюся? Якщо я фокусуюся на злі, я починаю його боятися і воно бере наді мною владу.

Зло вбиває по-справжньому і від нього потрібна справжня сила, щоб захиститися. Ця сила - у Господа.

У Біблії є історія, коли Господь на прохання свого пророка показав духовну армію ангелів, яка є навколо його дітей:

"А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось ві́йсько ото́чує місто, і коні, і колесни́ці! І сказав його слуга до нього: „Ох, пане мій, що́ бу́демо робити?“ А той відказав: „Не бійся, бо ті, що з нами, численні́ші від тих, що з ними“. І молився Єлисе́й і говорив: „Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!“ І відкрив Господь очі того слуги́, і він побачив, аж ось гора́ повна ко́ней та огняни́х колесни́ць навко́ло Єлисе́я!..." 4 книга царств 6:15-17

Бог знає наше майбутнє. Диявол підгледів і теж знає, і він оскаженів. Бажання диявола утримати нас від цього майбутнього.

" Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!" Псалмів 22:6

Долина смертної тіні - це не наше призначення. 

"Ти передо мною трапезу  зготовив при моїх ворогах," - Господь бажає благословити тебе на очох тих, хто тебе не любить. Його воля і Його мета - ось що має вести тебе по життю.

Були ті, для яких пустеля залишилася місцем призначення. Вони дивилися на обставини і відмовилися вірити у те, що не бачать поки що очі.

"А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого." Бог їм дав навіть духовний костиль, вони могли піти і подивитися, що обіцяє їм Бог. Але спостерігачі зрадили Бога і обрехали Його.

Усі спостерігачі повернулися живими і принесли грону винограду, яку потрібно було нести удвох, але брехали і розповідали:"там такі велетні, які нас з'їдять, міста неприступні, "це неможливо ". Господь сказав: "нехай по вірі вашій буде вам".

У Бога для нас є благословіння. Він всеодно для нас накриє стіл.

Господь колись вчив певним чином благословляти Ізраїль.

" І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

“Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:

Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!

Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!

Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!

Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!”Числа 6:22-27

У цьому вірші хочу наголосити на 3 важливі речі:

1.Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! - Потрібно Його забезпечення і Його захист. Благословіння - це коли усі твої потреби забезпечені, твої діти здорові, ти радісний. Страждання не ведуть до благословіння. Через страждання людина позбувається рис характеру, які не пускають у благословіння.

    2.Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! - іншими словами, коли Господь зустріне тебе, нехай у Нього це викличе радість. Помилування не буває без звинувачення. Ми просимо вибачення, коли відчуваємо провину. Господь пробачає.

    3.Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир! - нехай Господь буде до тебе завжди обличчям до твого обличчя. Це означає, що ми ходимо перед Ним, перед Його обличчям. Нехай Він дарує тобі мир. Справжнє джерело миру - лише Бог.