Колись давно я дав нерозумну обіцянку Богу. Я був такий щасливий, був переповнений почуттями, було тисячі людей на зібранні. Під кінець проповіді, пастор сказав: "якщо ви хочете, щоб Христос став Царем вашого життя, якщо ви хочете віддати вашу корону Христу, проходьте вперед. " Я самий перший побіг. І я зробив таку дурну обіцянку. Я сказав: "Боже, я віддаю це життя Тобі. І якщо ти хочеш, щоб я щось зробив, я завжди скажу Тобі "так".  О, як я потім жалкував про це.

Не завжди виходить виконати обіцянку повністю. Я знаю, на скільки я слабкий сам по собі. Це просто надія у Слово, надія у те, що Він поруч.

"Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. Тож подумайте про Того, Хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх." Євреїв 12:1-3

Ми повинні відкинути усе, що нас обтяжує. Відкинути той гріх, який нас так легко обплутує і тримає. Ми маємо тримати наш погляд на Христі, щоб ми могли прийти до радості, яка уже попереду нас. Диявол спокушає нас,і він показує мені ціну.  І я бачу, що диявол намагається мене спокусити, показуючи бажання. І я думаю, о це гарна ідея, я хочу це, це класно. Але він ніколи не показує, що буде після того, як ми вже отримаємо бажане. Ми маємо протистояти, щоб бути сфокусованими на Христі.

Спочатку ніби це весело, але після цього ти розумієш, шо це не так, і все, що здавалося веселим, приємним, вже після спокуси таким не здається.

Україна прекрасна країна своїми ресурсами. Але найкращий ресурс в Україні - це люди. Це прекрасні, вірні, працьовиті, бадьорі, гостинні люди. І не дивно, що комусь хочеться забрати це все від нас. Тому потрібно бути сфокусованими. Відділяти хороше від поганого.

"Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.

Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя. А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити, я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.

" Повторення Закону 30:15-18

Бог дає нам вибір.

І коли ми чуємо ці слова, ми звісно обираємо небеса. Та проходить час, і ми розуміємо, що краще, ми б не давали цю обіцянку.

Ісус не мав сильного бажання бути розп'ятим на хресті. Він зробив це, бо у Нього не було вибору на той момент. Він заплатив велику ціну.

Часто ми робимо речі не тому, що нам хочеться, а тому що це правильні речі на той момент. Іноді Бог кличе нас зробити вірне рішення, навіть тоді, коли ми не бажаємо цього.

Христос сказав: "Кого мені послати? Хто піде? Хто бажає змінити напрямок, навіть тоді, якщо це змінить напрямок життя людини?"

"Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг." 2 Тимофія 4:7

Павло боровся. Він готовий прийняти суд. Він знає, що прийде до Бога і Господь похвалить його за роботу. Це чудово, він зробив вірний напрямок. Я мрію про це.

Є кілька моментів у цьому.

Павло дав цю обіцянку, але як його багато побивали камінням! Скільки разів знущалися над ним у в'язниці! Часто були жахливі умови життя. Постійні страждання.

І все ж ще він говорить про радість, про мир, про вдячність, що він може слідувати за Христом. 

Коли Павло говорить, що він найбільший грішник, я не вірю цьому. Є набагато більше грішні люди. Що він бачить у собі такого, що ми не помічаємо?

Він говорить так, бо бачить велич Бога. "Хто Бог і хто я" ?  

Він бачить фундамент, основу. Ця основа було основою життя Павла.

Я недостойний, я грішник, але Бог пропонує йти за Ним. Я можу зробити вибір. Так чи ні. Немає чогось середнього. Павло почувався неймовірно вдячним, до самої смерті, за те, що він міг зробити цей вибір.

В останні дні життя Павла - була подорож до Риму. Це було жахливо.

Через 3 сотні роки по тому все змінилося. Місце, де вбивали християн, стало місцем, де вбивали людей за те, що вони не були християнами.

Люди можуть засуджувати, обмежувати, але завжди буде вибір у нас. Ми маємо вибір йти за Ісусом або відмовитися від Нього.

Є дещо, що невідємно від цього вибору.

Економіка. Я маю мати місце, де я живу, їжу, пересування на чомусь. Є соцмережі, які мені багато чого пропонують. І іноді я дуже дуже щось хочу, якісь мої бажання, через які я одразу купую якісь речі.

Є вибір завжди.

Я спілкуюсь з багатьма людьми. Іноді вони кажуть, що у них є покликання від Бога, але вони беруть усі їхні збереження і купують будинок. І це приводить до того, що пройде років 30, як вони згадають про свою місію знову.

Завжди є вибір, який ми мусимо зробити.

Ми маємо робити правильний вибір.

Ісус, Павло говорили про це. Ми маємо цей вибір. Якщо ми хочемо дати Йому цю обіцяну (йти за Ним, робити усе, що Він попросить), то краще нам її притриматися.

Коли Павло говорив, що він найбільш грішник, то він дивився на свою основу, основу свого життя. 

Ми часто забуваємо про основу, ми говоримо про те, що бачимо. Речі для нас важливі, але значення такого вони не мають.

Фундамент - це основне.

Це, як у будівництві будинку. Має бути міцний фундамент. Коли ми говоримо про будинок, то говоримо чомусь про смак - які кімнати, які меблі, стиль, дизайн.. а не про фундамент. Але яка різниця, який у кого смак? Якщо фундамент хороший, то й будинок хороший!

Ісус Христос - це напрямок, який ми обираємо.

Коли Господь дивиться на все це, що відбувається у світі, Він бачить усіх нас.

Йому не всеодно. Він піклується за кожного. І Йому не байдуже хтось, хто живе у інших країнах.

Коли люди просять Бога про мир, любов, то коли Він чує це, Він думає про хрест. Він вже заплатив за все це, пройшов страшні страждання, щоб цього вже не траплялося з людьми. Він каже: "Я пошлю до тебе когось, хто тобі це розкаже. Кого я пошлю? Хто погодиться і послухає?"

Коли ми обіцяємо Йому, ми робимо вибір.

Бог шукає таку людину. Люди страждають кожного дня. Є люди, які просять Його кожного дня. Це не питання, чи Бог хоче допомогти. Так. Він все показав вже на хресті.

Єдине питання, чи ти хочеш?