Коли Господь вів Ізраїль у Cвою землю, то давав обітниці Своєму народу. Господь покликав їх до того, щоб вони жили вільно і у благословінні. Благословіння - це щасливе життя, де потреби забезпечені, людина розвивається у своїх дарах, даних Богом.
Але щось привело Ізраїль до того стану, що коли прийшли загарбники, то змогли полонити Ізраіль і забрати найкращих дітей.
"І Господь дав у його руку Йоакима, царя Юди, і частину посуду Божого дому, і він їх поніс у землю Сеннаар, до дому свого бога. І він вніс посуд до дому скарбу свого бога. І сказав цар Асфанезові, старійшині своїх євнухів, ввести із синів ізраїльських полонених — і з царського насіння і з фортоммім — юнаків, тих, в яких немає пороку, і вони гарні на вигляд, обізнані в усій мудрості, і що мають знання і мислять розумно, і тих, у кого є сила стояти в домі царя, — і навчити їх письма та мови халдеїв. І цар їм заповів на кожний день із царського столу і з вина його напоїв, і щоб їх годували три роки, а після цього вони мають стати перед царем."Даниїла 1:2-5
Даниїл живе у середовищі, де не славили Бога, його відірвали від батьків. Даниїлу було що найбільше 17 років, але скоріше десь 14 років.
Сьогодні наших дітей вивозять далеко на росію і віддають на усиновлення.
Даниїла позбавили можливості мати дітей, його насильно зробили євнухом. Чужий народ ставився до них як до рабів. Вони вивчали науку і культуру ворожої країни.
Даниїл не був пророком для свого народу, але у Біблії є умовний поділ на великих і малих пророків, і Даниїл відноситься до великих.
Він був чужим для народу, яким керував. Де він знаходив свою силу? Що давало йому силу у таких обставинах?
У юності він був щасливою дитиною, бо його батьки так виховали його, що він у своєму житті був вірний Богу понад усе. Ми не бачимо Даниїла заплаканим. Він - сильна людина.
За Даниїла змінилися три царі, але Даниїл не змінився. І він був незамінний при різних царях. При усіх він був їхнім заступником.
Хто його тримає? Чому він так впевнено стоїть? Він мав бути зламаним юнаком. Він мав бути людиною без майбутнього. Та Даниїл проживає життя не просто гідно, він перемагає у всіх обставинах!
Чи потребуємо сьогодні ми такої сили, яка тримала б нас як Даниїла?
"А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове. І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям. А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві. І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра."Даниїл 1:18-21
Один з мотивів, чого не любили їх їхнє оточення, це, те, що вони були вдесятеро розумнішими.
" Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!" Даниїл 2:46
Цар зрозумів Хто за Даниїлом стоїть. Цар визнав Бога, Який стояв за ним.
" Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю! Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями. А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі." Даниїл 2:47-49
При царю Дарію Даниїл лишається на своєму місці.
«А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим». Даниїла 6:10
Так Даниїл брав свою силу із Божої присутності в молитві. Даниїл ніколи нікому не пророчив, але його називають пророком через його книгу. Він дуже чітко відобразив майбутній прихід Христа.
Даниїл тричі на день зустрічався з Богом, щоб отримати Боже слово, звіритись з ним і подякувати Богу.
Зустріч з Богом змінює нас. Даниїл - взірець життя з Богом. Якщо Бог не керує нами зараз, то що нами керує? Ми можемо не молитись, якщо не виконуємо своє покликання. Якщо я проживаю життя за Божим покликанням, то мені потрібно звіряти своє життя з Його покликанням.
Людина може будувати життя або на своїх талантах і дарах, або на своєму покликанні. Будувати життя лише на талантах ризиковано.
«Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» Матвія 27:22
Божі дари були на цих людях, але Він називає цих людей беззаконниками. Він запитує їх про те, де вони були все своє життя. Біблія каже, що народ без Божого одкровення необузданий. Головне у спасінні - стосунки з Богом.
Людина яка не змиряється з Божою волею, йде проти закону. Якщо Бог каже нам щось робити, то це для нас закон. Ми можемо будувати життя на дарах, а можемо обирати на послуху Ісусу Христу, як це робив Даниїл
«Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого. І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору. І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.» Луки 9:27-29
Якщо я покликаний до чогось, то Бог вимірює моє життя відповідно до цього покликання. Тіло реагує на молитву сном. До Ісуса приходять Ілля та Мойсей, бо Мойсей передав людям Божий закон. І обличчя Мойсея теж одного разу сяяло. А Ілля був там, бо він найбільший з Божих пророків, його Бог взяв живим на небо. Вони розмовляли з Ісусом про його покликання.
Всі свої кроки Ісус звіряв в молитві з Божою волею.
Молитва показує нам, за Ким ми йдемо і у якому стані наша духовність. Біблія закликає нас жити згідно поклику Божому. Мова про те, чим я міряю своє життя. Господь відділяє себе від людини, яка не живе Його покликом. Чого вартувало Христу виконати його покликання? Це був подвиг.
Не співставляйте своє життя з іншими людьми, а з єдиним вірним мірилом - це Божий поклик для вас.
У Даниїла забрали найцінніше ще за його молодості, і він мав би відчувати біль все своє життя але в Божій присутності він настільки наповнився, що це компенсувало все. І коли ми помираємо для себе і оживаємо для Бога, то ідеальне місце для цього - молитва.
Що тебе надихає? Ти маєш пережити Божу присутність, щоб виконати покликання.
Христос є найвищою цінністю нашого життя, Він має бути нашим мірилом.
Християнство без Христа - це бутафорія. Якщо я йду і роблю те, до чого я покликаний, навіть якщо я відрікався як Петро, але повернувся до покликання, то я отримаю нагороду від Бога.
Лише людина, яка по справжньому вірить у покликання, здатна робити речі, які перевищують цінність її власного життя.
0 Comments 2