Декілька днів тому ми були в Сумах. Ми зустріли молодого чоловіка, який був дуже близько до кордону.

Він розповів, як він був пастором, служив у церкві, любив молодь. Коли почалась війна він став солдатом. Він дуже молодий і пішов добровільно.

Він пішов у той підрозділ, де не було важкої зброї. Під час бою біля Донецького аеропорту їх атакували танками. Усю команду забрали окрім нього. Він був дуже поранений.

Бог вивів його із багатьох небезпечних моментів. Він ділився з нами як Бог виводив його і був поруч, аж поки він не повернувся.

Після того, що він пережив, він і став віруючим.

Ми знаємо, що солдати не завжди повертаються, але цей чоловік досі служить. Ця історія на мене вплинула. Він дуже молодий і готовий жертвувати своїм життям. У нього є поранення, але він досі обирає служити. Служити не тільки своїй країні, а й небесному Батьку.

Я відчуваю як мені подобаються ці свідоцтва. Я обожнюю ззнайомитись з людьми і чути про Божі чудеса.