Господь здатен втручатися і руйнувати союз нечестивих. Росія по всьому світу шукає собі союзників. І вона знайшла собі Іран, який надає їй зброю. Це білорусь, яка може також вступити у війну на боці росії. Вони рушать наші будинки, рушать інфраструктуру і найстрашніше при цьому, що гинуть люди.
Ми потребуємо зараз новин про постачання усієї необхідної нам зброї, та основної новини про перемогу над росією і звільнення усієї території України.
Від кого нам очікувати її? Ми знаємо, до Кого кликати, ми знаємо, Хто може вплинути на цю ситуацію. У річницю початку війни ми будемо молитися. Ми знаємо, що "коня готують на день битви, а перемога від Господа". Ми бачимо у Біблії, коли руки Моїсея були підняті, Ізраїль перемогав у битві. Слава Богу, у нас зараз не лише дві руки, як у Моісея. Господь довірив Свою владу усій церкві.
"Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога". Саме чисті сердцем побачать Бога. Богу важливо, щоб саме церква молилась.
У п'ятницю, 24.02, ми будемо мати піст і молитву. Я закликаю вас у середу відкладіть усі справи, приїдьте на це молитовне служіння, зробіть для себе виключення. Має бути ваш вклад у те, щоб почути Бога.
Коли ревно кричать у небо, Господь бачить, що це ще Його народ, Йому варто втрутитися, бо Його чекають.
"І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести? Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!" Йоїл 2:11-13
Господь не спокушав гріхами Свій народ, не штовхав його у прірву. Навіть попри справедливе покарання, Господь шкодує, що зло їх наказує. Він не шкодує за справедливість, а шкодує за те, що хтось робить хибний вибір і тепер гине.
"Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий". Є надія для нас, коли ми молимося.
Не чекай, що Господь Сам почне щось змінювати. Господь довірив нам владу і ми або відкриваємо або закриваємо. Ми самі дозволяємо втрутитись у нашу ситуацію Богу, або ні.
"Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання! Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття! Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?" Йоїл 2:15-17
Господь вказує народу, що робити, якщо у вас така ситуація, що люди питають "де твій Бог?". Він - не байдужий до твоєї долі. Він бажає чути потреби нашого життя, щоб бути учасником у твоєму житті.
Молитва, до якої закликає Сам Бог - це молитва, на яку бажає Господь дати відповідь.
"І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм." Йоїл 2:18
"І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам." Йоїл 2:19
Хоча Бог збирався відвернутися. Але вже ні. Вчасно повернулися до Бога.
"А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив. Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!" Йоїл 2:20-21
Господь говорить у наші обставини і наголошує, що Він все бачить і хоче, щоб ми звернулися до Нього.
Не дияволу визначати твою долю, твою спадщину. Господь говорить, що у Нього є доля, яку Він приготував для нас. У Нього для нас є спадщина, є вічність, яку Він приготував.
"І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба. І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем... І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо." 2-а хронiки 32:20-22
Ми маємо так помолитися, щоб Господь втрутився. Ми маємо так помолитися, щоб Господь розібрався із найхоробрішими, щоб уразив начальників і старшин.
У нас є обітниця, що коли ми так помолимося, у нас не буде варіантів, на кшталт "може бути, а може й ні".
Нам треба так помолитися, щоб Господь втрутився.
Від початку війни ми молилися про диво. І в порівнянні чисельності війська російського, їхньої техники до чисельності нашого війська, то ми бачимо, що те, що відбувається зараз, це, справді, диво. Нам не збиралися передавати зброю на початку війни. Усі спостерігали, що буде далі.
Хто здатен закрити пащу пеклу? Є тільки Один - це Господь.
Господь дає нам підтримку міжнародних партнерів але останнє слово, яке переважить у цій боротьбі, є за Господом.
--
0 Comments 2