"І будеш пам’ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.

І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина."Повторення Закону 8:2-3

Памятай увесь шлях. Навіщо?

"Тричі на рік вся чоловіча стать буде з’являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні, — кожен принесе дар руки своєї, за благословенням Господа, Бога свого, що дав Він тобі."Повторення Закону 16:16-17

Тричі на рік у свято ти мав прийти перед лице Господа і принести дар. Що це за свята?

Пасха - святкують вихід з Єгипту, з рабства.

День седмиць - п'ятидесятниця сьогодні - Господь явився їм і дам закон.

Свято кущів - нагадувало про життя в пустелі.

Що вони згадували? 

Ти змушений був згадати, що було рабство у твоєму житті, потім, що Господь дав тобі правила, за якими ти маєш жити. Ти згадував, що ти йшов через пустелю.

Навіщо це пам'ятати? Мабуть були моменти, які хотілось забути, бо вони викликали біль, але Бог заповідав їх пам'ятати.

Не сперечайтеся з цими словами, поглянь глибше, досліди це, чому це важливо.

Бог хотів, щоб це стало традицією. Щоб ми тримали певні речі у своїй пам'яті.

Для чого це?

Господь нагадував їм минуле через схему, порядок певних свят для того, щоб не допустити "ніколи знову".

Пам'ятай увесь шлях. - каже Господь. 

Були і радісні моменти. Не можна забувати своє минуле. Не можна забувати, чого вартує твоя свобода.

Якщо ми забуваємо своє минуле, то ми безтурботні, які не готують себе до небезпеки. Але ми не живемо в раю на землі.

У світі людей є гріх, коли людина стає гірша за тварину.

Неможливо відділити Різдво від царя Ірода. Він мав манію переслідування. По роду своєму він не мав наслідувати престол. Фактично він його захватив. Усе своє життя він боявся, що прийдуть і скинуть його. І у певний час він наказав вбивати дітей власного народу певного віку, через страх, що народився справжній Цар.

Це згуртує тебе, зконцентрує, щоб ти більше не допустив це у своєму житті.

Коли усе згадуєш, ти пам'ятаєш, що не було усе абсолютно чорним, але посеред темряві Господь запалював вогні надії.

Коли здавалось, що вже геть погано, а Господь каже: ні, це не кінець.

Господь запалює вогні надії для нас з вами.

Можливо ти не був сповнений віри, ти просто стиснувши зуби тримався, і в певний момент з'являлася надія, допомога.

Памятай увесь шлях.

Сьогодні не найлегший час.

У Господа є таке поняття як ювілейний рік. Що таке ювілейний рік? Господь проголосив цей рік, коли говорив про Євангеліє.

"На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

щоб проповідувати рік Господнього змилування”.Луки 4:18-19

Рік, в який Бог дає можливість прожити життя заново, як новий шанс, без боргів.

У кожного з нас є досвід, коли згадаємо перші дні повномасштабного вторгнення. Були різні молитви, були, наповнені вірою, а іноді був страх.

Віра не для слабких людей, віра - для сильних. Віра веде до перемоги.

Ті, хто пройшов бурю з Господом, той переконався, що Він є Господь.

Спасіння - це дуже особиста річ. Не працює так просто - окропитися святою водою і ти спасенний. Лише особисті стосунки із Христом мають значення.

"Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, — і визволює їх" .Псалмів 33:8

Стосовно страху Божого. Людина може навіть застигнути від страху, бо це стресовий стан.  Але у Бога немає у плані, щоб ти застигав у Його присутності. Звісно, ми по різному ведемо себе, коли ми наодинці вдома, і коли хтось приходить.  Ангел Господній стає станом навколо людей, які по особливому ставляться до Бога .

"І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні." Матвія 10:28

Християнства - це про життя і смерть. На цій землі вічних немає. Христос посилає учнів у міста проповідувати Євангеліє і застерігає їх.

"Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть." Матвія 10:16-17

Коли ми справді повірили, ми перестали боятися смерті. Бо ми не в темряву йдемо. Для нас не є абсолютною цінністю фізичне існування.

Ті, хто зараз на полі бою гинуть за своїх дітей, батьків, для них не є фізичне життя абсолютною цінністю.

Христос нам з вами показав, що навіть вмираючи можна перемагати.

Є більші цінності у цьому житті. Є Суддя праведний. Він вирішує мою долю у вічності.

Коли перестає битися наше серце, ми не перестаємо існувати.

Що людей робить людьми? Усвідомлення справедливості, істини, правди. 

'Є Той, Кого вартує нашого життя.

"Ти передо мною трапезу  зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша  — то надмір пиття!"  Псалмів 22:5

Якщо людина загинула, як Він накриє йому трапезу?

Господь

Ангеїли це воїни. Вони стають до війська небесного. Військо долає супротив. Дияволу не буде місця. І буде нове небо, і нова земля.

Ми не впадаємо у відчай, бо ми пам'ятаємо весь шлях .