Лише Господь змінює людину. Я керую центром реабілітації, приводжу до Бога людей, а людина сама обирає, буде змінюватися чи ні.

Я згадував людей, яких приводив до Бога, то деякі з них сьогодні пастори церквей.

Хто наш ближній?

Коли фарисеї прийшли до Ісуса, то спитали:

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: “Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?” Він же йому відказав: “Що в Законі написано, як ти читаєш?” А той відповів і сказав: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе”. Він же йому відказав: “Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити”. А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: “А хто то мій ближній?”

А Ісус відповів і промовив: “Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: “Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу тобі, як вернуся”. Котрий же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?”

А він відказав: “Той, хто вчинив йому милість”. Ісус же сказав йому: “Іди, — і роби так і ти!” Луки 10:25-37

Сьогодні, дивлячись по сторонам, чи надаємо ми милість ближнім? Чи готові ми допомогати? Щось надати нужденному?

Я маю стати ближнім нужденному. Не він мене повинен шукати , а я його маю знайти й надати йому допомогу.

Якщо твоє серце відкрито, то ти будеш проявляти добро та милосердя навіть тим, хто сам своїм життям і вибором привів себе до втрати всього - нарко-, та алкозалежним людям. Ми можемо сказати їм, що вони самі винні у такому становищі, а можемо їм допомогти.

Коли ми забираємо людину з вулиці, миємо, одягаємо, годуємо, ми стаємо йому ближніми. Господь каже, що у цьому випадку ми надали Йому милість . Написано, що небо радіє, коли кається грішник.

На сьогодні є багато людей, кому потрібна допомога. У лікарнях багато поранених, розбитих духовно людей, яким потрібна допомога.

Норвежці беруть участь у побудові центра реабілітації. Вони - люди, які живуть дуже  далеко від України, стали нам ближніми.

Ми іноді не знаємо, хто живе на однім майданчику під'їзду нашого будинку. Але якщо Господь надає нам бажання, то ми стаємо їм ближніми.

Бо ми — Його творіння, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували. Отож, пам’ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно “обрізані” на тілі звуть “необрізаними”, що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі. А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров’ю. Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, — Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши, і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши. І, прийшовши, “Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким”, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця. Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога, збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, Ефесян 2:10-20

Біблія - це відповідь для наших вчинків. Іноді я приймаю рішення, за які потім жалкую, коли я вчиняю емоціями, а не серцем. Я вибачаюсь і йду далі.

Для мене була важлива одна фраза, яку я почув у християнській школі:

Служитель - це той, для кого чужі інтереси на першому місці.

Раніше я не розумів, як вмістити інших, куди їх вмістити? А зараз я розумію. І розумію те, що служіння іншим займає бідьшу частину мого життя. Я на інших приділяю більше часу ніж на себе.

Я іноді не знаю що робити, як допомогти, кажу: "Тато, допоможи, я не знаю, як допомогти" - і потім дивлюсь, а все налагоджується.

Ісус сказав, що ті будуть названі Його  учнями, між якими буде любов. Яка любов, якщо один образився і не говорить з іншим вже тиждень. Як нести Слово Боже, коли у самих немає любові? Як вони можуть служити іншим? Про що можуть свідчити?

Нам потрібно працювати над собою. Це необхідно.

Хто твій ближній? Той, хто потребує твоєї допомоги. Він потребує, щоб ти взяв його за руку і провів, як це зробив колись з тобою Ісус.

Чи готовий то його вмістити?

Коли ми довіряємо Богу своє дитя, з вірою говоримо: "не залишу", то чи вистачить твоєї віри вмістити? Віра - це дар. Ми маємо взяти цей дар.

Спілкуючись з правильними людьми, ми змінюємося, ми постійно ростемо. Я не зупиняюсь, я хочу отримати свій  максимум.

Для чого мені гратися? Я хочу бачити дива, які творить Бог навколо мене.

До зустрічі з Богом я був розбитий, потім покаявся і мій батько лише через 10 років почав зі мною розмовляти. Він казав, я почекаю. Я не відпповідав на його злі слова, на байдужі вчинки. Я на зло відповідав добром, благосляв його. На сьогодні він не палить. Як я міг його змінити? Лише Господь може змінити людину.

Ми можемо Словом Божим зміниту людину і вона буде процвітати. На сьогодні я знаю 4 людей, які вживали важкі наркотики, а зараз вони пастора церквей. Сьогодні вони несуть Слово Боже іншим, і таким як вони були раніше також.  Ми знаємо які вони були, і бачили ким вони стали.

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних. Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим. Перше Послання до Коринтян 1:27-29

Я пам'ятаю як мені якось сказали: "Ти прийшов у церкву, щоб втекти від чогось чи прийти до чогось?" І я задумався над цими словами.

Сьогодні я тебе запитаю: "Ти йдеш чи біжиш (від чогось)?" Щоб дойти нам до тих обіцянок, які Бог каже, нам потрібно виконувати Слово.

“Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”… Луки 19:43-44

Ми повинні бути чуттєвими до того, що говорить Господь. Відгукаєшся ти?

Чи чуєш ти потреби свого ближнього? Чи потрібно тобі це? Чи можеш ти відкласти свої справи і турбуватися про інших?

Ми маємо служити іншим. Я кличу тих, хто пройшов реабілітацію, допомагати іншим.

Дарма отримали, дарма віддавайте - каже Біблія.

Слідкуй за своїм серцем. Віддавай без надії отримати похвалу чи нагороду. Інакше, каже Біблія: "ви вже отримали нагороду свою"

Перемагай себе. Як Давид, перемагай спочатку якихось звірів і лише потім перемагай Голіафа. Бо інакше, можеш не перемогти основного свого ворога.

Ми націлені на небо. Нагорода наша там. Ми живемо вірою, ми рухаємося нею.

Норвежці лише 3 дні на дорогу витрачають в одну сторону. А далі вони ще служать. І потім знову - 3 дні дорога додому. Це лише від Бога.

На сьогоднішній день Його дім порожній. Мені шкода, що сьогодні ми не добудували той дім, де ми можемо славити Бога. Ми хочемо зростати в наших справах, нам недостатньо того, що в нас є. Ми самі ставимо обмеження Богу в його благословіннях, але нам треба навчитися Йому довіряти, хотіти більшого і жити вірою — і тоді ми знайдемо плоди в житті церкви та наших рідних.