Чому Господь дозволив нам сьогодні доєднатися до Його Слова саме в цьому вигляді?
Ієзекіля 1:4-6, 1:10. «Я подивився й побачив вихор, що налетів із півночі: величезна хмара зі спалахами вогню, оточена сяючим світлом. Центр вогню нагадував на розжарений метал. У вогні було щось схоже на чотирьох живих істот. На вигляд вони нагадували людей, але кожна з них мала чотири обличчя й чотири крила. Їхні обличчя виглядали так: кожна з чотирьох мала обличчя людини, праворуч від нього — морду лева, ліворуч — морду бика, дзьоб орла ззаду.»
Людина, лев, телець, орел – пророк бачить 4 живі істоти у Божому видінні.
Одкровення 4:6-7. «Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозорого, немов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду. Перша істота була схожа на лева, друга — на бика, у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла, що летить.»
Ці два видіння вочевидь перегукуються. 4 істоти присутні в обох видіннях.
Існують 4 сторони світу – для того, щоб визначитися з напрямком руху: на Південь, на Північ, на Захід чи на Схід.
Твій вигляд з 4-х сторін буде відрізнятись, і щоб дізнатися, як ти виглядаєш насправді, – треба оцінити тебе з 4-ьох сторін. Чотирии Євангелія – це 4 людини в 4 різних обставинах, в 4 різні часи описують як вони побачили Христа, як прийняли Христа.
Людська мова не володіє достатньою повнотою, щоб одна людина одними словами могла описати повноту нашого Господа.
Навіть завдяки 4 Євангеліям ми пізнаємо лише маленьку частину природи Господа.
Іоанн у Одкровенні не одразу впізнав Христа, окрім як по голосу. У видінні він побачив Христа таким, яким не бачив Його ніколи.
Ми знаємо Христа лише частково, не повністю.
Чи були учні Христа присутні у дворі первосвященника, коли Христа судили? Так. Були Петро та Іоанн. Свідком зречення Петра був Іоанн. Саме від Іоанна ми й дізналися про цю історію.
Євангеліє від Матвія – написане учнем Матвієм, в одному з моментів він згадує момент свого покликання. Це аргументація іудеям, чому вони мають дослухатися його. Символ Євангелія - є лев, лев з коліна Іудиного. Це Євангеліє змальовує Христа як обіцяного Месію, що прийшов до Свого народу. Він веде родослів’я Ісуса від Авраама, наголошуючи, що по крові належить Ізраїлю. Щоб Іудеї прийняли Ісуса як свого Месію, вони мали бути впевнені, що Ісус частина роду іудеїв, частина обітниці Божої. Тому Матвій описує Христа як Месію.
Ісус частина роду іудеїв, частина обітниці Божої.
Вірші цього Євангелія зміцнюють та направляють нас. Центральним у Євангелії є запитання: "за кого люди вважають мене?" Петро відповідає: "Ти – Месія, Син Бога живого." Це свідчення Петра записане для Іудеїв, щоб вони могли впізнати Ісуса – Месію, кого Бог послав у їх життя. У цьому Євангелії немає опису іудейських традицій – у цьому немає потреби, бо вони є і так очевидними.
Лев – символізує царську владу і силу, якою Бог наділив Ісуса Христа. Підкреслюються виконання старозавітніх пророцтв – щоб євреї побачили взаємозв’язок між життям Ісуса та Священним Письмом, яке вони вивчали і через яке пізнавали Бога. Юдеї, що читали це Євангеліє, могли переконатися, що Христос є Цар і Месія.
Якби ми мали лише Євангеліє від Матвія, то як люди, які не виросли в єврейській традиції, чи сприймали б ми Його як Свого Месію?
У Євангелії від Марка Христос змальовується як Божий Син, що служить людям, переносить страждання, переслідування.
Телець – символ Євангелія від Марка. Дослідники кажуть що Євангеліє від Марка було записане Петром, який фактично описував те, що бачив у діяльності Христа, в Його служінні.
Центральний вірш:
Я прийшов не для того, щоб Мені служили, а для того, щоб послужити і віддати душу свою задля спасіння багатьох.
Він - не лише Цар, що має царську гідність і владу.
Христос був не лише царем. Петро в Ньому бачить іншу грань – Його служіння, самовідданість. Телець не асоціюється з царем, воли тягнуть плуга і пашуть. Воли асоціюються з працею – таким змальовується Ісус в Євангелії від Марка. Ісус тут менш багатослівний, Він більше про роботу яку робить Ісус. В старозавітній традиції сказано, що жертвою за гріх народу приносили тельця. Обличчя тельця відображене в Євангелії від Марка.
Марка 10: 45 «Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
Христос – як спокутна жертва за гріхи людства.
Лука був не євреєм, він був наверненим, художником і склав Євангеліє для знатної людини. Книга Дій також була написана Лукою. Лука змальовує Христа як Людину, істота з Людським обличчям. Найбільшу кількість разів ми зустрічаємо фразу “Син Людський” саме в цьому Євангелії. Наше життя починається тут, на Землі, ми живемо в тілі. Христос ніби говорить “Я один з вас, Я страждаю як ви, Я жив у вашому тілі, людському тілі, сумніваюся як ви”. Євангеліє від Луки підкреслює сторону людської природи Ісуса, Його милосердя.
Луки 19:10. «Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
Ісус сказав це в домі Закхея, де Він їсть “з митарями та грішниками”. Сам Ісус тут говорить про власне призначення.
Чому Він вказує що Він - “Син Людський”? Бог – близько, християнство – не про релігію, а про людське життя, в якому Він сам перебував, шляхи, якими Він сам ходив. Для євреїв - це була революція, Бог в уяві євреїв перебував у храмі і тільки там можна було зустрітися з Ним, лише підготовленим. Але Ісус сказав, що Він посеред людей, сидить за столом з людьми, розділяє людське існування, і проживає так як люди.
Якщо ми уявляємо Бога далеким від людських обставин, то Христос руйнує цей міф своїм життям. Лука веде родослів’я Христа в своїй книзі від Адама. Бо Адам перша створена людина. Ісус - не Бог посеред людей, а людина від людини. І в цьому таємниця: як він може бути Божим сином і людиною від людей. Так Ісус доводить те, що розуміє людей, бо прожив людське життя. Уявіть , чого Йому вартувало прожити це, залишити небесне існування, стати таким як людина. Христос був людиною посеред людей, і ми також маємо бути такими посеред людей як і Христос – не відділяти себе від інших, не бути байдужими й далекими до них.
Наше Євангеліє має бути в небі у Божій присутності, але ходити ногами по землі. Щоб люди зрозуміли, що Богу не байдужі наші обставини і життя – Він став людиною посеред людей, і такими ми маємо ставати посеред людей, яким ми хочемо донести Євангеліє. У той час як люди від людей відчували огиду і не намагалися один одному допомогти – Бог одягнув на себе людську подобу. Свята людина мала померти за грішних людей. Тваринна смерть не могла викупити гріх назавжди – це було тимчасово, жертви не припинялися. Лише людська смерть за людські гріхи є достатньою ціною.
Бог – близько, християнство – не про релігію, а про людське життя
Остання жива істота мала обличчя орла, який летить. Іоанн – названий улюбленим учнем Ісуса, той, котрий стоїть біля Христа. Коли Ісус висів на хресті – сказав Іоанну потурбуватися про свою матір – Марію. Іоанн змальовує нам Господа не як від земних, а як від Вишніх.
Слово було від Бога і Слово було Бог. Слово було послане до юдеїв, але вони не сприйняли Його. Трагедія юдаїзму виявилося в тому, що портрет Бога, який вони створили – не відповідав дійсності. Бог створив нас за образом і подобою своєю. Ми теж намагаємося уявляти Бога за власною подобою, але ми маємо бачити Його справжнім. Важливо, щоб Ісус був у твоєму розуміння не таким як ти уявив Його, а справжнім.
Іоанна 3:16. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Це серцевина й сутність.
Іоанн описує Ісуса не просто як Земного, а як Вишніх, як Божого Сина посеред людей. Іоанн змальовує Христа як Слово, що стало плоттю. Як Слово, що звучить у вічності й втілюється, живе Слово.
Ісус – син Бога, не просто людина, не просто вчитель, не просто цар, людина чи слуга. Це все не описує Його повноти. Він залишається вічним і всемогутнім Богом навіть у людській подобі, Він не втратив Божу подобу зодягнувши людську подобу. Іоанн акцентує божественну природу Ісуса, як Божого слова, Його божественність, вічне існування та місію на землі. Символ Орел – символізує духовність, височину й божественність, Орел у небесах – погляд Божий згори.
Бог пообіцяв євреям, що прийде як Спаситель і врятує їх. І Він дотримав Свого Слова. Євангеліє від Матвія говорить про те, що якщо Бог щось пообіцяв – Він це виконає, він вірний.
якщо Бог щось пообіцяв – Він це виконає, він вірний.
Євангеліє від Марка – Ісус як жертва за гріхи. Господь не може здивуватися чи розчаруватися твоїми гріхами. Коли Ісус помирав як жертовна тварина – Він викупив цілковито все, всі гріхи. Христос уже помер за гріхи, які ти вчинив, перегорни сторінку. Ісус не засуджує жінку, яку збиралися побити камінням – Він відпускає її. Він віддалив нас від наших гріхів як схід від заходу.
Лука: Ісус - як син людський, Він поряд, у твоїх обставинах і твоєму житті, він знає, через що ти проходиш і твої відчуття.
Іоанн: Ісус - як орел, Ісус – як Слово Бога, як Бог, що прийшов на землю.
Величезна трагедія сталася тому, що уявний Бог юдеїв, якого вони намалювали не співпадав з реальним Богом, який прийшов до них.
Мій розум має бути відкритий постійно до Бога. Він - Бог Творець всесвіту, і якщо я щось не вмістив – це ніяк не обмежить Його. Моя відповідальність – розширити свій погляд на Бога, щоб зрозуміти й вмістити.
Ми читаємо 4 Євангелія, щоб Бог не виявився сектантською картинкою, щоб наш Бог перестав бути схожим на нас і став більше схожий на самого себе. Я хочу відкинути усю свою уяву, щоб із розумом як чистий аркуш дозволити Богові відкрити для мене себе справжнього. Бог настільки багатогранний, що одного Євангелія недостатньо. Всі ці зусилля лише для одного – щоб я пізнав Його справжнім, яким Він є, щоб я не залишився зі своїм сектантським розумінням поза межами спасіння Бога.
0 Comments 2