"А для вас, хто Ймення Мого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, — і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята! І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п’ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот." Малахії 4:2-3

Люди, які благовіють перед Його Ім'ям - це ті, які керуються Божим Словом. Це ті люди, які бажають навчитися від Бога. Люди, які бажають приносити плід, і які хочуть відповідно, детально до дрібниці виконати Боже Слово. Люди, яким не байдуже, що думає Бог про них, їм не байдужа Божа воля.

"зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, — і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!"

Людське тіло недосконале на землі. Ми чекаємо зцілення нас не лише на набесах , ми отримаємо частину зцілення і на землі.

У цьому вірші Господь каже, що щось з вами буде відбуватися таке, що ви пострибаєте як ті телята. " і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!"

"І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п’ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню".

Господь каже, що змінить нечестивий порядок, який є на землі, де нечестиві топчуть чесних людей.

Коли ж буде цей день?

Є речі, які Господь закрив від нас. Ми точно знаємо, що цей день настане, але треба ще дочекатися. Якщо ми не звернемо увагу на те, що робити зараз, ми можемо не дочекатися.

"А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві. Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!" 1 Солунян 5:4-6

Чому? 

"бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом," 1 Солунян 5:9

---

Бог нас не призначив на гнів. 

Нам потрібно розрізняти, що Бог допускає в наше життя тимчасово і, що є назавжди. Задай питання, якщо щось відбувається у твоєму житті, чи це є бажання Його назавжди для мене? Якщо ні, то це все тимчасово.

Тобто, ми зрозуміли дізнаємося про 2 речі:

1. Настане досконалий день. День спасіння від Бога неодмінно прийде.
2. Нам потрібно залишатися у стані, щоб пильнувати, лишатися тверезими.

Господь показав нам приклад. Нам потрібно не тільки повернутися до віри євангельської, а й до способу, практики євангельської.

"А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви! Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо! Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха." 1 Іван 1:5-7

Не можна на основі цих віршів стверджувати, що якщо Господньої жертви достатньо, не має значення як я живу.

"кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха." тобто, це як? Якщо кров Христа вже очистила, то чому ж "буде очищати".

Кров очистила тебе від першорідного гріха, який відділив тебе від Бога. Але ще є наше щоденне ходження, наші вчинки.

Що робити з цим? 

Ти залишився на землі після покаяння. Щоденно ти робиш вчинки, за які інколи ти радієш, а іноді тобі за них соромно. Саме про це каже Христос. Глобально ти прощений, але ти будеш допускати вчинки, які потребують очищення, інакше вони поглинуть тебе.

І коли люди ховаються від інших, через якісь вчинки, то починають ходити у темряві.

"Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха."

У нас є духовне переконання, але немає практики.  Можна бути тим, хто все знає про Христа, але з Христом не ходить. Нам потрібно практикувати.

Коли ми дивимось на Христа, ми бачимо, що Він практикував Свої погляди у групі учнів. Як і всі пророки, Христос практикував Своє служіння не на самоті.

"Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха."

Це про те, як у щоденному житті кров Христа омиває нас від вчинків, якими ми не пишаємося, а соромимося.

Але як практикувати?

Були моменти, коли Христос розмовляв з учнями один на один про їхні вчинки чи питання, які їх хвилювали. Ісус особисто розмовляв з Никодимом, з Петром.

Було, коли Христос спілкувався і у тісному колі. Гора переображення. Там учні почали формувати хибне богослів'я, бо невірно страктували картину, яку побачили, але Бог Батько сфокусував їхній фокус на Ісуса, сказавши: "Ось Син мій, Його слухайте." Ісус не брав для цього натовп, це було спілкування у вузькому колі.

Але було і постійне спілкування і з 12-ма учнями, у загальному колі.

Щодо нашої практики. 

У нас є зібрання щонеділі колективне зібрання. Іноді, якщо ви не знаєте як вчинити, Ви можете мені подзвонити і ми спілкуємося з вами один на один. А що стосовно повсякденного життя? Хіба ми маємо чекати момент, який приведе нас до того, щоб нас зламало?

У нашому житті має бути метод, який дозволяє нам трансформуватися нормально, не через хвороби, чи обставини.

Християнином ти маєш ставати рівномірно і поступово. Це нормально. Тобі не потрібно буде травмуватися. Перевантаження і прискорення нашкодять, але рух крок за кроком, якщо ти йтимеш сходами, дозволить тобі дійти до цілі. Це зростання може бути непомітним, але через деякий час, коли ти оглянешся назад, то побачиш своє зростання.

Крок за кроком. Це єдиний шлях завершити покликання, який ми маємо від Бога.

Ти покликаний для світла. Якщо ти його не випромінюєщ, то твоє християнство - це фонарик.  Єдиний шлях - це бути у світлі, а значить бути у спілкуванні серед християн: сестри з сестрами, брати з братами.

1. Разом ми можемо зберігати віру християнську. Христос, коли посилав учнів, то посилав їх подвоє, а не поодинці.

Біля тебе має бути хоч одна людина, з якою ти практикуєш своє християнство. 

2. Нам самих себе не виправити. 

Потрібен погляд збоку. Ми у житті користуємося дзеркалами, щоб розуміти, як ми виглядаємо, чи при керуванні авто, то  тим більше у духовному житті мають бути погляди з іншої сторони. Якщо ти боїшся почути думку про себе, це небезпечно для тебе. Сатана тримає тебе на гачку. У  спортсмена має бути тренер. Б'ється на рингу боксер, але поради дає тренер, бо він має погляд збоку.

3. Ми не схожі один на одного і це добре. Ми робимо один одного сильнішими своєю відмінністю.

Якщо у тебе є вада, і ти ні з ким про це не будеш говорити, повір, що усі будуть всеодно говорити про це, але тоді, коли тебе немає поруч. Коли говорять тобі особисто про твою ваду, це тебе змінює. Тебе не змінює те, що будуть мовчати при тобі, а за твої очі будуть про це говорити. Я не кажу про те, що потрібно відкриватися кому-небудь, ні  в якому разі.

Потрібно формувати коло вірних друзів, з якими ти зможеш регулярно практикувати свою віру. Це необхідно, щоб кожному з нас виправити свої шляхи.