Мрія кожного батька - бачити, що їх діти йдуть дорогою правди. У них є свої дари і таланти і кожен має знайти свій власний шлях.
Ми проходимо дуже складний час. Не дивлячись ні на що, нам варто постійно дякувати Богу.
Ми не обираємо, що проходити в нашому житті, але ми живемо в прекрасний час, і я вірю, що Бог справедливий Cуддя і Він принесе Свою правду у наше життя. Від нас не залежить, що саме нам проходити, але від нас залежить, як ми пройдемо ці ситуації.
У момент потрясінь ми найкраще бачимо свої слабкості. Як ми пройдемо cвій "crash test" (тест на перевірку до придатності).
Потрясіння виявляють наші слабкі місця, як ми ходимо з Богом. Твоя віра буде випробовуватись постійно.
"А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!" Вiд Матвiя 14:24-33.
1. Сумнів. Сумнів - це перший наш іспит на віру
Петро почав сумніватися. Він вийшов з лодки і пішов по воді, а побачивши сильний вітер, злякався. Прийшов сумнів. Петро принаймні зробив спробу.
Нам важливо робити виклики віри. Скажи собі: "я буду йти шляхом віри". Шлях віри - це виклик.
" І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?" Вiд Матвiя 14:31.
Це можна вважати докором Христа, але мені здається, що це більше спонукання до дій, до аналізу того, що зупинило тебе.
Інашке, ніби Ісус каже: "Не піддавався сумнівам! Знайди цю слабину і пропрацюй всередині себе." Самі найважливіші битви відбуваються у тобі всередині, у твоїх думках. Вір у обітниці Христа, які Він залишив.
Кожен сумнів - це шанс, щоб віра твоя була зміцнена. Не допускай сумніви у свій розум. Навчись перемагати.
Не розчаровуйся навіть тоді, коли Бог не відповідає. Ні - це теж відповідь. Не отримавши відповідь від Бога, не сумнівайся, що Бог всемогутній.
"Чисте серце побачить Бога". Скажи: "Ось я, перед тобою, Боже, який є, торкнися і зміни." Не сумнівайся. У Нього Свої терміни, Він знає, коли потрібні зміни.
Слово Боже було написано також під час або після війн, у Ньому є все. І Бог завжди буде вести нас за руку. Він не обіцяв, що буде легко, але обіцяв, що не покине тебе ніколи.
Сумнів може потопити тебе. Петро почав тонути. "Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!І"
Кричи до Бога! "Ісус простяг руку й схопив його" пливи на гору до Христа, Він врятує тебе.
"І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою! А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть! Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене..."Вiд Луки 22:31-34
2. Спокуса - це другий іспит нашої віри.
У певні виклики нашого життя багато хто ламається. Найголовніше - нам самим потрібно знати свої слабкі місця. Петро пропрацював свої слабкі місця. І ми знаємо, що потім трапилося, збулося Слово Христа:
"Я також кажу тобі, що ти — Петро, й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті не переможуть її."
Сито дозволяє відділяти зерно від полови.
"І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!" Вiд Луки 22:31-32
Диявол не може зробити тобі більше шкоди чим йому дозволено. Але це для того, щоб ми проаналізували, де є наші слабкі місця. Диявол надіється, що ти опустиш руки і не будеш боротися.
".. сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!" Вiд Луки 22:31-32
Ми обираємо: сумніватися нам чи ні. Бог вірить в тебе! Вірить, що ти не спокусишся, що сумніви будуть позаду тебе.
Петро спокусився, але провівши аналіз, він приніс величезний плід, він робив усе, щоб Царство Боже стверджувалося на цій землі.
3. Страх - це третій іспит (crash test) нашої віри.
"Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш... А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе? Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що? Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!" Вiд Iвана 21:15-22
Ми знаємо, що Петро був ув'язнений і розп' ятий головою вниз. Він переживав видіння на його шляху, страх, який переслідував його. Христос дав розуміти йому, якою смертю Петро прославить Бога. Не піддаючись страху, Петро повернувся до Риму, де був розп'ятий.
Під час гонінь Петро покинув Рим, і вже за межами міста йому було видіння Ісуса. «Камо грядеши?», що означає, «куди йдеш», запитав Петро. Ісус сказав, що йде в Рим, щоб знову бути розіп'ятим, бо він простив його народ. У цих словах апостол Петро побачивши для себе пророцтво, повернувся в місто. Приєднавшись до загальної трагедії своїх послідовників, Петро прийняв болісну смерть, він був розіп'ятий вниз головою. Можливо піддаючись страху він втікав, але зрозумівши, він пішов за Христом.
Нехай сьогодні наше життя прославляє Христа. Нехай сьогодні всі страхи і спокуси не зменшать нашої віри.
0 Comments 2