Вчені вияснили, що тривожність і вдячність виходять з одно місця мозку. Тобто не можна одночасно і хвилюватися і бути вдячним.

"Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі."
Филип’ян 4:6-7

Ісус же сказав їм: “Я — хліб життя. Хто до Мене приходить, — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, — ніколи не прагнутиме.”
Іван 6:35

Я з багатої країни Норвегії, і я ніколи не їв через голод, а лише, щоб запобігти голоду.

Ми можемо прочитати у Біблії, що є кілька причин, чому люди ставали рабами. Одна з них через бідність, коли люди набирали багато позик, і добровільно ставали рабами.

Біблія говорить, що є рік, коли усі звільняться від рабства, але є зноска, що коли хтось не хоче ставати вільним, то він має вдягати сережку, щоб усі розуміли, що ти невільний.

І це мало означати, що власник був дуже хорошою людиною.

У той день, коли я зробив вибір служити Христу, я зробив свій вибір належити лише Йому.

Я зрозумів, що Він настільки добрий і величний, що я хочу служити лише Йому. І я обіцяв Йому зробити все, що Він скаже. Це не тому, що я був винний, а я сам хотів.

Господь - хліб життя,. Ти ніколи не будеш голодний. Я вірив в це, і я думав про гарну їжу.

Одного разу я поїхав на місію у Парагвай. Я зіткнувся із справжньою бідністю.

Я знайшов там газету, де було написано, що якщо ти бідний, це означає, що у тебе в житті є гріх, ти маєш просити Бога пробачення.

Я оглянув навколо - у них багато будинків з картону. Якщо вони проситимуть пробачення, звідки прийдуть гроші? Я зрозумів, що я зробив Бога своїм соужителем.

Я дуже сильно помилявся. Я залишив свої успішні проповіді і почав більше читати Біблію.

А Ісус відповів і промовив: “Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: “Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу тобі, як вернуся”.
Котрий же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?”
А він відказав: “Той, хто вчинив йому милість”. Ісус же сказав йому: “Іди, — і роби так і ти!”
Луки 10:30-37

Чому церква пройшла повз?
Я подумав, що це про мене, що моя місія для мене була більша за любов Божу.

Я просив пробачення. Світло почало повертатися до мене.

Ісус - Цар, Він казав, що дасть усе, що мені потрібно, - це хліб і цей хліб є Він Сам.

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, — той злодій і розбійник.
А хто входить дверима, — той вівцям пастух.
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
Іван 10:1-3