Vox populi vox Dei - — латинський вираз, перекладається як «голос народу — голос Божий».

А Симон Петро відповів і сказав: “Ти — Христос, Син Бога Живого!”
А Ісус відповів і до нього промовив: “Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!”
Матвія 16:16-19

Христос відкриває нам Cвй намір. Він каже, що Петро шасливий від того, що ніхто його не переконував, а Сам Батько проговорив йому це одкровення у серце.
Тобі знайомо це? Коли ти в молитві отримуєш знання і ти знаєш, тому що ти знаєш, тому що ти знаєш.

Ходіння до церкви, служіння, молитва не заради самих себе, не заради процесу, бо це релігія. Христос вчив нас так вірити, щоб небо реагувало, щоб Батько відповідав.

Хтось казав про діла Божі, а через когось діла Божі відбувалися.

"І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її."
Що є найбільшим полем битви між церквою і цим світом? Ми не сперечаємрся з цим світом у речах, до яких не покликані .
Є те, чому ми зобов'язані і покликані. Є неминучий конфлікт між нами і цим світом.
Характерна ознака світла - його видно. Всі речі стають видимі і багато що стає зрозумілим.
Христос попереджає, не гордитися статусом, а триматись дії. Якщо сіль перестане тути солоною, то для чого вона потрібна?
Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром.
А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.
1 Тимофія 3:14-15

Бог каже про вірних людей, яких Він зробить стовпами у домі Божому.

Банк береже гроші, університет береже знання, а церква має зберігати істину. Якщо людина шукає істину, вищої правди, то Бог так влаштував, щоб її можна було знайти у церкві.

Vox populi vox Dei ([ˈvɒks ˈpɒpuli ˈvɒks ˈdeɪ. i]) — латинський вираз, перекладається як «голос народу — голос Божий». Але чи насправді так є? Чи закликає нас Господь з усім погоджуватися? Той, хто намагався догодити усім людям, марнував свій час. Кожна людина думає по-своєму.

Чи шукав Христос найкращого для людей від Свого Батька? Так. Чи догодив Він усім? Ні.

А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.
А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, — чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві”.
І відповів народ та й сказав: “Борони нас, Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!
Ісуса Навина 24:14-16

"А я та дім мій будемо служити Господеві”. Ісус Навін не мав жодних ілюзій, з яким народом спілкується. Він говорить про богів, яким служили предки Авраама. У Єгипті були інші боги.
Більшість людей - це недостатній інструмент, щоб їм підкоритися і це нам доводить Ісус Навін. Це остання глава книги Ісусв Навіна, де він їх попереджає, а у книзі суддів (яка йде за цією книгою) вони вже не слухають Бога, а ще пізніше приходить покарання.
Вся книга суддів - це історія, де люди не слухають Бога, потім взивають до Нього,  Він їм допомагає, і вони знову відходять від Бога. Останній вірш цієї книги:

Того часу не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!
Суддів 21:25

Це констатація фактів.

Коли Ісус Навін закінчував своє правління то каже: "А я та дім мій будемо служити Господеві”. Це означає, що більшість людей не має значення. Кожна наша дія відкликає відповідь Бога. Те, що ми сіємо проростає у нашому житті.

Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшості, щоб перегнути правду.
І не будеш потурати вбогому в його позові. Вихід 23:2-3

Біблія попереджає, що будуть часи, коли більшість буде робити на зло. У центрі стоїть істина. Її у центрі ставить Бог. Біблія попереджає, що наша потреба не виправдовує нас
Якщо ми бідні, це не є виправдання для нас. Ми маємо шукати істину, не догоджуючи ні багатому, ні бідному. Це важливо для церкви, бо істина - це стовп і опора для церкви.

Хто має сказати про гріх? Церква. Господь закликає шукати істину, а не догоджати людям. Найперше, де відбувається ця битва, це усерелині нас.

1. Чи маємо ми йти за більшістю на зло, або проти істини? Ні.

“Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати”.
Буття 4:7

Про Каїна мати отримала пророцтво, але його жертва не була прийнята. У його серці піднялася заздрість, а потім гнів. "У гніві не грішіть" - попереджає Біблія. Біблія не виправдовує твій стан, коли ти йдеш проти істини, на зло.

Якщо емоції захоплюють мене так, що я не здатен приймати розумні рішення, це згубить мене.

Так сталося з Саулом. Він півжиття ганявся за Давидом, своїм конкуретом. Давид з людської точки зору нічим не заслужив помазання. Але Бог сказав помазати Давида.
Іуда. Чи відчував себе Іуда зрадженим, коли дізнався, що Ісус замість боротьби, повстання збирається померти. І у цій гіркоті Іуда робить страшний вибір. Він з цим навіть не зміг жити.

2. Чи маємо ми віддавати себе емоціям і йти проти істини? Ні.
Я маю найбільшае шукати істини. Я маю пам'ятати - наші емоції вщухнуть, страждання закінчаться, а істина нікуди не дінеться. Ми маємо шукати Бога з однією метою - шукати істину.

Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має! Еклезіястова 8:12-13

Я обираю стояти на істині, бо емоції вщухнуть.

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
“Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім’я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас"Відповів же Петро та сказали апостоли: “Бога повинно слухатися більш, як людей!” Дії 5:27-29

Так багато лиха, тому що люди коряться людям, а не Богу.

3. Покірність владі чи Богу?
Був час в Україні, коли між покорою людям і покорою Богу, люди мали робити вибір. Їх кидали за це до в'язниці.
Чи маємо ми бути принциповими? Так. Але ж ми нариваємося на неприємності? Так. Кожна людина, яка бажає бути з Ісусом, вона буде платити ціну. Вона йде шляхом Свого Спасителя. Воно того варто. Бог вважає це вірним - “Бога повинно слухатися більш, як людей!”.

А якщо патріотизм буде вимагати від нас сходити від наших принципів? Є вислів "Україна понад усе" - але ми знаємо, що якщо буде так, то в Україні буде лихо.
Так відбувається всюди, не лише в Україні, коли ставлять щось вище Бога. Чому до сих пір ми ніяк не обрали людину, яка буде вірною? Серед ще гірших обираємо кращого.

Чи може бути гідний президент? Може.  Гідний президент шукає правди, але це реальне диво.

Щоб наміри нечистивих не справдилися потрібно диво, а для цього потрібно підносити Бога понад усе, а не націю. Якщо захищаючи країну, ми втратимо себе, ми загинемо. Шляхом побудови нації в ім'я нації ми не підемо, а шляхом, побудови нації в ім'я Богу, підемо.

4. Думка друзів впливає на наше життя?

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти! Якщо скажуть вони: “Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу! Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.” Приповістей 1:10-13

Якщо будуть друзі, які не наставляють тебе на шлях істини, а розслаблюють і ведуть до гріха тебе, то не згоджуйся.

Не дайте себе звести, — товариство лихе псує добрі звичаї! 1 Коринтян 15:33

Я зберігаю себе тоді, коли серед більшості, яка не йде за Богом, я приймаю рішення шукати істини.

Коли я обираю між "покірністю законам людським" (який змушує мене обирати між вірністю Богу і людським законам) і "покірністю Богу",  я обираю "покірність Богу", тоді я зберігаю себе.

Я зберігаю себе тоді, коли не корюся думці друзів, яка веде до гріха і на межі стоїть вибір істини.

Емоції вщухнуть, обставини зміняться, а істина Бода залишиться. Слово Боже - істина, читай Його. Не будь релігійним, у кого Бібля у пилюці. Буде день, коли кожен повстане перед Богом і там не буде друзів чи більшості, там будеш лише ти наодинці з Богом.